Як виявити і вилікувати хронічний сальпінгіт
Хронічний сальпінгіт (запалення фалопієвих труб) діагностується у 30% жінок, які мають труднощі із зачаттям. Дане захворювання важко піддається корекції і в більшості випадків стає причиною безпліддя. Патологія найчастіше має змащену клінічну картину і рідко доставляє пацієнткам занепокоєння. Жінок змушують звертатися до лікаря ускладнення сальпінгіту.
Що це таке
Термін «сальпінгіт» у гінекології використовується для позначення запального процесу, що локалізується у фалопієвих трубах. Нерідко це слово вживається лікарями в контексті опису таких патологій, як ендометрит, аднексит, оофорит. Сальпінгіт найчастіше не є самостійним захворюванням, а розвивається в результаті переходу інфекції з близько розташованих органів.
Спочатку патологія приймає гостру форму. Даний стан викликає у пацієнток виражену клінічну картину. Якщо на цьому етапі не будуть вжиті заходи для усунення провокуючих факторів, запалення перейде в хронічну форму. При цьому ознаки стають менш виражені, а пацієнтка помилково вважає, що настало повне одужання.
Хронізація запального процесу настає за таких обставин:
- відсутність своєчасної терапії;
- неправильно підібрані препарати;
- передчасне скасування антибіотиків;
- порушення режиму при використанні медикаментів;
- супутні інфекційні процеси в порожнині матки та венеричні захворювання.
До групи ризику входять жінки, які перенесли оперативні втручання на органах малого тазу, - аборти, діагностичні вискаблювання. Ймовірність патології вища у пацієнток після лапароскопії, під час якої була проведена пластика маточних труб.
Класифікація сальпінгіту
Хронічна форма захворювання може бути первинною і вторинною. Класифікувати патологію самостійно не вийде.
- Первинна - розвивається у формі самостійного захворювання. Найчастіше даний стан провокують різні види патогенних мікроорганізмів у порожнині маточних труб.
- Вторинна - з'являється через поширення запального процесу з сусідніх органів. Цьому захворюванню передує запалення вологолища, ендометрія, міометрія, статевих залоз.
Відповідно до виду збудника захворювання ділять на специфічне і неспецифічне.
- Неспецифічні мікроорганізми, або умовно-патогенні, - присутні в інтимних органах жінки постійно і створюють певну мікрофлору. Якщо під дією якихось факторів знижується імунітет, зростає кількість їхніх колоній. Це призводить до проникнення неспецифічних збудників у шийку матки, матку і маточні труби.
- Специфічні мікроорганізми не повинні бути присутніми в інтимних органах здорової жінки. Найчастіше вони проникають в них при незахищеному статевому контакті і є збудниками прихованих інфекцій. Поширення специфічних бактерій може статися з струмом крові і за лімфатичною системою.
Незважаючи на те що одні збудники в нормі можуть перебувати в організмі жінки, а інші не повинні там бути, обидві форми сальпінгіту вимагають терапії. Залежно від того, наскільки запущено і ускладнено захворювання, вибирається консервативний метод або виконується хірургічне втручання.
Клінічна картина
Якщо на початкових стадіях захворювання у жінки не виникло вагомих підстав для звернення до лікаря, то хронічна форма також не створить занепокоєння. Ознаки патології можуть проявити себе при загостренні запального процесу. Воно змінюється тимчасовою ремісією і змушує пацієнтку звикнути до нового стану. Зрідка дівчини з сальпінгітом скаржаться на такі прояви:
- тимчасове підвищення температури тіла;
- тягнучі болі з певного боку живота;
- загальна слабкість;
- дискомфорт при статевому контакті.
При ускладненні з'являються додаткові ознаки:
- рясні менструації;
- нерегулярні кровотечі;
- кольорові виділення з вологолища;
- неприємний запах з інтимної області;
- відсутність вагітності;
- лихоманка;
- стрибки артеріального тиску;
- симптоми інтоксикації.
Ці скарги можуть супроводжувати й інші гінекологічні захворювання. Тому при зверненні пацієнтки до лікаря потрібно виконати ретельне обстеження.
Діагностика
За характерною клінічною картиною, особливо в разі ускладнень, досвідчений гінеколог може запідозрити, що у пацієнтки запальний процес. Для підтвердження діагнозу та класифікації сальпінгіту виконуються:
- бімануальне обстеження - може показати збільшення маточної труби з одного боку, яке в здоровому стані не визначається;
- УЗД - дає загальну картину стану органів малого тазу, показує локалізацію запального процесу;
- мазок з вологолища - дозволяє встановити приналежність збудника інфекції, якщо така є;
- бактеріологічне дослідження - визначає чутливість мікроорганізмів, що становлять мікрофлору вологолища, по відношенню до лікарських засобів;
- гістеросальпінгографія - рентгенологічне дослідження, що дозволяє визначити стан маточних труб і встановити скупчення гнійного ексудату в них.
При призначенні терапії важливо оцінювати результати обстежень у сукупності.
Лікування
При виборі методики корекції оцінюється необхідність збереження репродуктивної функції та вік пацієнтки. Молодим дівчатам, які в майбутньому планують народжувати дітей, підбирається найбільш щадна терапія. Медикаментозне лікування включає в себе кілька методик:
- антибактеріальна терапія - препарати призначаються з урахуванням чутливості збудників запального процесу, зазвичай потрібно використання відразу 1-3 лікарських засобів з широким спектром дії;
- протизапальна та знеболююча терапія - є симптоматичним лікуванням, ліки групи НПВС призначаються на 5-7 діб;
- протеолітичні засоби та ензими - призначаються для використання на 2-3 тижні, розсмоктують спайки і усувають гнійний ексудат;
- протигрибкова терапія - потрібна для запобігання росту грибів роду Кандида після прийому антибіотиків;
- імуномодулюючі засоби - призначаються для підвищення опірності організму.
За відсутності позитивних результатів медикаментозної корекції призначається оперативне втручання. Кращим методом є лапароскопія, але при залученні в процес великої площі черевики потрібна відкрита операція. Під час втручання фахівець виконує видалення скупчень ексудата і перевіряє функціональність маточних труб. При спакучному процесі відбувається розсічення тонких плівок, що склеюють внутрішні органи. Це дозволяє відновити здатність до дітонародження.
Прогноз
Хронічний сальпінгіт - це неприємний стан, який часто викликає ускладнення. Зазвичай захворювання не призводить до летального результату і не стає причиною інвалідизації. Однак воно серйозно порушує роботу репродуктивних органів жінки. При тривалому уповільненому запаленні відбувається формування спайок у порожнині маточних труб, що порушує їхню прохідність. Якщо на початкових стадіях вилікувати сальпінгіт досить просто, то хронічна форма вимагає складної комплексної терапії і нерідко потребує оперативного втручання. При виявленні проблеми лікар складає індивідуальний прогноз для кожної пацієнтки, від якого відштовхується при призначенні корекції.
Профілактика
Для запобігання запального процесу в маточних трубах жінкам рекомендується:
- дотримуватися правил інтимної гігієни;
- використовувати контрацептиви, щоб уникнути абортів;
- застосовувати засоби контрацепції, що захищають від статевих інфекцій;
- намагатися виключити будь-які причини зниження імунітету;
- відразу звертатися до лікаря при збоях в менструальному циклі, дивних виділеннях з вологолища та інших проблемах.
Своєчасна терапія гінекологічних захворювань є запорукою відсутності ускладнень у майбутньому.
Вивід
Характерною ознакою хронічного сальпінгіту є тягучі болі з одного боку в нижній частині живота. При появі скарг слід відразу звернутися до лікаря і дізнатися, що стало причиною дискомфорту. Це допоможе позбутися захворювання на ранніх стадіях і уникнути ускладнень.
Відео
Також цікаво почитати: хронічний цервіцит
Фото: ©Depositphotos