Паперові рушники та засіб для миття посуду допомогли видалити токсичні хімікати зі шкіри
Британські вчені досліджували ефективність екстрених способів видалення забруднення шкіри токсичними речовинами. Автори роботи, опублікованої в журналі, нанесли розчин, який імітував токсичну речовину, на плечі, ноги і руки 12 добровольців і попросили їх видалити його паперовими рушниками, водою і розчином миючого засобу, а також обома методами. Як і передбачалося, випробовуваним вдалося видалити забруднення найефективніше за допомогою комбінації методів і з найбільш доступних частин тіла.
Зазвичай у місцях, де працюють з небезпечними хімікатами, є аварійні душі, які необхідно використовувати при потраплянні небезпечних речовин на шкіру співробітника. Однак для доступу до них потрібен деякий час, за який хімікат може завдати істотної шкоди. Тому важливо по можливості видалити забруднення відразу ж, за допомогою підручних засобів. Це можна зробити сухим способом - стерти сухою чистою ганчіркою, або мокрим - змити водою з найближчого джерела.
Для оцінки ефективності різних способів видалення токсичного забруднення зі шкіри Фелісіті Саусворт (Felicity Southworth) з колегами зі Служби громадської охорони здоров'я Англії завдали випробовуваним невелику кількість розчину, що імітує хімікати, на області різної доступності - руку, ногу і плече. У речовини для таких експериментів повинні бути схожі фізико-хімічні властивості з токсичними, але при цьому вони не повинні завдавати шкоди в застосовуваних дозах. Дослідники вибрали розчин метилсаліцилату в рапсовій олії з додаванням флуоресцентної речовини.
Дванадцять волонтерів від 26 до 62 років (чотири жінки і вісім чоловіків) повинні були видалити забруднення зі свого тіла трьома різними способами. У першому випадку забруднену ділянку шкіри потрібно було терти паперовими рушниками, у другому - змити за допомогою десяти літрів води і п'яти літрів розчину посудомийного засобу у воді. Протягом мінімум трьох хвилин учасники експерименту повинні були промити уражену ділянку водою, протерти її губкою з миючим засобом, потім знову промити водою і повторити всі стадії три рази. У третьому випадку учасники спочатку витирали шкіру паперовими рушниками, потім змивали водою і миючим засобом. Губкою або рушником рекомендували прати забруднення зверху вниз, не повертаючись нагору (тобто не розтирати, а змахувати зверху від плеча вниз). Між порівняльними експериментами проходило як мінімум чотири дні.
Ефективність процедур оцінювали за кількістю речовини, що залишилася після спроб видалити забруднення на шкірі і в сечі випробовуваних. Аналіз проводили методом хромато-мас-спектрометрії. За флуоресценцією доданої в розчин штучного забруднювача речовини вчені також стежили за його розподілом після спроб очиститися.
Як і очікувалося, ефективність всіх способів видалення забруднення виявилася набагато вищою, ніж у контрольному досвіді, коли випробовувані не робили ніяких дій. Поєднанням сухого і мокрого способів вони домоглися максимального видалення забруднення. На плечах, до яких було складніше дістатися, залишилося майже на 10 міліграмів більше імітуючого розчину порівняно з ногами і руками (9,6-16,2 і 0,8-7,4 міліграм відповідно). Чим більше випробовувані використовували паперових рушників при сухому очищенні, тим менше залишалося речовини на шкірі. Значущих відмінностей у концентрації метилсаліцилату в сечі дослідники не виявили. Вчені припустили, що визначенню заважають невідомі концентрації цієї речовини, яка надходить з їжею.
За словами авторів, їх дослідження показує, що прийняті в перші хвилини забруднення заходи знижують ризики тривалого шкідливого впливу хімікатів і травм. Як сухий, так і мокрий методи ефективні, проте їх комбінація може дозволити видалити забруднення краще.
Токсичні речовини шкідливі не тільки при потраплянні на шкіру, а й при тривалому вдиханні. Регулярного впливу шкідливих летючих хімічних речовин особливо схильні жінки, які регулярно використовують чистячі засоби для прибирання будинку. Норвезькі вчені провели довгострокове дослідження шкоди від використання побутової хімії. Виявилося, що використання чистячих засобів у професійній діяльності протягом 20 років шкодить легким так само, як щоденне викурювання біля пачки сигарет.