Привіт, зброя!
Науково-популярне видання регулярно пише новини і статті, присвячені зброї. Здавалося б, що в цьому дивного: з першого дня роботи нашого видання в розділі «Про нас» сказано, що ми пишемо «про те, що відбувається в науці, техніці і технологіях прямо зараз». Тим не менш, наші читачі регулярно ставлять нам питання: «Чому пише про зброю, якщо зброя не має ніякого відношення до науки, зате має саме безпосереднє відношення до вбивства людей?» Я, Василь Сичов, провідний редактор, крім іншого пишучий і про зброю, постараюся відповісти на це питання.
Війна довжиною в історію
Дуже коротко на це запитання вже відповіла моя колега Ольга Добровідова в редакційній статті «Рекламне місце, здавайся», присвяченій нативній рекламі. Я постараюся дати більш розгорнуті пояснення, почавши, як це водиться, здалеку.
У 1960-х роках на півночі Судану, в Нижній Нубії, проходили археологічні розкопки на місці могильника Джебель-Сахаба. Могильник датується приблизно XIII століттям до нашої ери. Дослідники виявили в ньому 61 поховання, а за підсумками обстеження останків у них дійшли висновку, що 45 відсотків цих людей загинули насильницькою смертю від ран. У своїй книзі «Війна до цивілізації» американський вчений Лоуренс Кілі зазначає, що знахідки, зроблені в Джебель-Сахабі, є найдавнішим непрямим свідченням про військові дії.
У січні 2016 року міжнародна група вчених, яка проводила розкопки в містечку Натарук за 30 кілометрів на північний захід від Палео Тукана в Кенії, оголосила, що їм теж вдалося знайти стародавні докази того, що доісторичні люди воювали один з одним. Загалом дослідники виявили останки 27 осіб, убитих близько 10 тисяч років тому. Більшість знайдених скелетів несуть сліди серйозних травм, несумісних з життям, зокрема від ударів гострими предметами по голові і по шиї.
Відтоді людство пережило тисячі воєн. Найкоротша сталася між Англією і Занзібаром 1896 року; її тривалість склала 38 хвилин. Найтривалішою війною - з юридичного погляду - стала Третя Пунічна, яка тривала з 149 року до нашої ери до 1985 року нашої, тобто всього 2134 року. Мир між ворогуючими тоді Римом і Карфагеном встановився давно, фактично незабаром після руйнування столиці однойменної фінікійської держави, проте формальний мирний договір між Римом і Тунісом (нині займає територію Карфагена) був укладений тільки в 1985 році.
Словом, війна - незмінний супутник людини, що існує, напевно, з незапам'ятних часів. Величезна безліч теорій - від поведінкових до політологічних - було висунуто для пояснення тяги людей до війн, але жодна з них не дає однозначної відповіді.
Не дивно, тому, що люди завжди цікавилися зброєю і прагнули її вдосконалювати. І в наш час багато країн займаються розробкою найрізноманітніших систем озброєнь, фактично провокуючи один до одного на винахід все нових способів нападу, захисту і боротьби з наслідками війни.
Причини для розробки нової зброї можуть бути які завгодно, але факт залишається фактом: помітна частка наукових і технічних відкриттів була зроблена не в мирних цілях. Пізніше чисто військові винаходи стали використовуватися і в повсякденному житті, в тому числі і для поліпшення якості життя людей.
Ян Брейгель (молодший) і Хендрік ван Бален, «Алегорія зобов'язання»
Avignon Calvet Museum