Городище Клещин

Детальна інформація про пам'ятки. Опис, фотографії та карта з вказівкою найближчих значущих об'єктів.

Неподалік від Плещеєва озера, поруч з яким на сьогоднішній день знаходиться місто Переславль-Залеський, раніше існував, в 11-13 столітті, стародавнє місто Клещин. Відомо, що городище Клещин належить до найпершого населеного пункту, розташованого на переславській землі. Перша згадка про городище відзначена навіть у «Повісті часових років». У минулому дані території входили до складу Ростовського князівства.

Є відомості, що всі наявні в городищі споруди були вибудувані виключно з дерева. У городищі знаходився княжий будинок намісника, а також невелика Спаська церква і палата дружинників-воїнів. Важливо сказати, що на валах знаходилося кілька дерев'яних веж; до сьогодні збереглися рубані стіни знаменитого Клещинського дитинця, який на той час був досить потужним військовим укріпленням.

Дещо осторонь городища, а точніше на північ від нього, знаходилася Лиса або Александрова гора. Також поруч з Клещиним лежить Синій камінь - у минулому ідол язичницької віри. У минулі давні часи цей камінь лежав на боці східного берега Плещеєва озера, що неподалік від Нікітського монастиря.

В кінці 1152 року Юрій Долгорукий прийняв рішення перенести городище з берега озера кілька в південну сторону, а саме до гирла річки Трубеж, в зоні розташування якої незабаром був збудований Переславський кремль.

На сьогоднішній день від городища Клещин до нас дійшло тільки велике кільце валів, протяжність яких становить 0,5 км при висоті в 3,5 м і площі більше 2-х га. На території розташування чотирьох проїзних веж є тільки розриви. У цьому поселенні проводилися археологічні роботи під керівництвом Комарова К.І. і Савельєва П.С. Тут були виявлені осколки старовинної давньоруської кераміки, монети 15 століття. Неподалік від городища знаходиться селище Городище, що є збереженим посадом Клещина.

Протягом усього свого існування городище Клещин було епіцентром поселень давніх слов'ян. Археологами були виявлені предмети побуту і праці, зброя, а також європейські та арабські монети, що датуються 8-11 століттями. Саме ці речі і предмети допомогли дослідників направити на вірне витлумачення занять слов'янського населення - скотарство, землеробство, торгівля, різні ремесла. Стало зрозуміло, що вже в той час існував поділ населення на класи.

Городище Клещин у 10-11 століттях було особливо жвавим і густонаселеним. Поруч з пристанями розташовувалися прикрашені різьбою ладді і струги, які перевозили сюди різні прикраси, тканинні товари, прянощі, віск, мед, дубильні екстракти, льон, фарби та багато іншого.

Центральна частина городища Клещин оточувалася земляним півкілометровим валом, висота якого становила як мінімум 3 м. З боку озера знаходилися 40-метрові кручі, які відмінним чином захищали городище з південного боку, при цьому найглибші яри оберігали місто зі східної і західної сторін. Одним з найбільш вразливих місць городища була північна частина, адже її висота фортеці не становила навіть 7-ми м. Дерев'яна стіна, оснащена вежами, проходила по гребеню валу. Саме цей вибудуваний з дерева дитинець у висоту перевищував 175 м при ширині в 100 м. Габарити фортеці не дозволяли вибудувати поруч з нею житлові будинки. Місцеве населення селилося в північній стороні від фортеці.

Наприкінці 12 століття про дитинця не раз оповідалося в літописних зборах Ніконівської та Воскресенської церков, в яких згадувалося про Заліські міста поряд з Володимиром, Боголюбовом, Дмитровом, Переславлем, Москвою, але після цього більше ніякої інформації знайдено не було. Дитинець городища Клещин незабаром спорожнів, після чого був майже повністю зруйнувався. Але існуючі на сьогоднішній день його останки нагадують, що в минулому тут існувало процвітаюче і успішне місто - городище Клещин, що є ще й ремісничим посадом.