Який метод обстеження здатен виявити проблеми зі слуховою функцією?

Порушення слуху можуть виникнути в будь-якому віці — як у дітей, так і в дорослих. Причинами стають інфекції, вікові зміни, шумове навантаження або спадкові фактори. Найбільш інформативним способом виявити навіть незначне зниження слухової функції є проведення аудіометрії — спеціалізованого методу дослідження, що дозволяє точно визначити слуховий поріг людини на різних частотах.

Щоб зробити аудіометрію, потрібно звернутися до спеціалізованого центру, де використовуються сучасні методи перевірки здатності чути. Процедура проста й безболісна: обстежуваний слухає серію звуків у навушниках і реагує на ті, які чує. Це дозволяє не лише виявити наявність порушень, а й оцінити їх ступінь. У результаті пацієнт отримує аудіограму — графічне зображення, що відображає, як змінюється чутливість слуху залежно від частоти та гучності звуків.

Суб'єктивні методи аудіометрії

Ці дослідження базуються на відповідях обстежуваного. Вони підходять пацієнтам, які можуть усвідомлено реагувати на звукові сигнали та виконувати інструкції лікаря.

• Тональна. Визначає пороги чутності для звуків різної частоти та інтенсивності. Проводиться за допомогою навушників і спеціального приладу — аудіометра.
• Мовна. Оцінює здатність людини розпізнавати слова при різних рівнях гучності. Важливий тест для розуміння, наскільки слух дозволяє ефективно сприймати мову.

Обидва методи широко застосовуються на практиці.

Об'єктивні методи аудіометрії

Такі способи не потребують активної участі пацієнта, тому їх застосовують для дітей раннього віку, людей з обмеженими можливостями або в умовах, коли суб'єктивні методи неможливі.

• Комп’ютерна аудіометрія. Сучасний неінвазивний спосіб обстеження, що автоматично реєструє реакцію слухової системи на звукові сигнали.
• Отоакустична емісія. Дозволяє оцінити функцію внутрішнього вуха без участі пацієнта. Застосовується у неонатології та педіатрії.
• Тимпанометрія (імпедансометрія). Дає уявлення про стан середнього вуха, зокрема рухливість барабанної перетинки та функцію слухових кісточок.
• Акустичний рефлекс. Визначає реакцію м’язів середнього вуха на гучні звуки. Важливий для диференційованої діагностики.

Ці методи допомагають лікарю отоларингологу комплексно оцінити стан слухової функції.

Переваги аудіометричного дослідження

Такий спосіб обстеження забезпечує:

• високу точність результатів;
• можливість раннього виявлення змін слуху;
• неінвазивність та безболісність;
• підбір відповідного слухового апарата за результатами.

Комплексне аудіометричне дослідження слуху дозволяє оцінити не лише ступінь втрати звукосприйняття, а й визначити джерело порушення: зовнішнє, середнє чи внутрішнє вухо, або ж слуховий нерв. Це має вирішальне значення для подальшої тактики лікування.

Проведення аудіометрії: коли варто звернутись?

Процедуру рекомендовано пройти при перших підозрах на зниження слуху, а також у разі:

• хронічних запалень вуха;
• перенесених черепно-мозкових травм;
• судинних порушень;
• прийому ототоксичних препаратів;
• роботи в умовах постійного шуму.

Діагностика слуху за допомогою аудіометрії є обов’язковою для людей, що скаржаться на шум у вухах, нерозбірливість мови співрозмовника чи різке зниження чутливості до звуків. Завдяки цьому методу можливо вчасно виявити проблему та запобігти її прогресуванню.