У серці лосося знайшли систему збагачення киснем

Канадські вчені показали механізм, завдяки якому кров збагачується вільним киснем у серці лосося. Фермент карбоангідраза може змінювати кислотність крові в області серця, що зменшує спорідненість гемоглобіну до кисню, і він виходить з еритроцитів. Дослідження опубліковано в

Міцність зв'язку між гемоглобіном і киснем у всіх хребетних залежить від рН. У риб же з кислотністю середовища пов'язана ще й киснева ємність цього білка. Чим у більш кислому середовищі знаходиться гемоглобін риб, тим менше кисню він може утримувати і тим слабкіше з ним пов'язаний.

Один з ферментів, здатних змінювати рН всередині організму - карбоангідраза, яка перетворює вуглекислий газ і воду в бікарбонат і протон і назад. Раніше було експериментально показано, що активність карбоангідрази посилює віддачу кисню риб'ячими еритроцитами.

У новій роботі вчені продемонстрували, що в клітинах серця кижуча (синтезується форма карбоангідрази, що вбудовується в клітинну мембрану. Перебуваючи в стінці серця, фермент контактує з кров'ю, і його активність позначається на кислотності крові в порожнині органу. Таким чином, карбоангідраза закисляє середовище всередині серця, що сприяє вивільненню кисню з еритроцитів саме там.

На відміну від ссавців, у риб відсутня система судин, що забезпечують кров'ю серцеві м'язи. Крім того, через серце риб проходить венозна кров, яка бідна киснем. Запропонований механізм пояснює, як прохідним рибам вдається подолати гіпоксію, особливо небезпечну в умовах активного руху, наприклад, вгору за течією.