Спазми шлунка

Спазми шлунка

Досить частим порушенням є спазми в шлунку. При спазмах потужно скорочується гладка мускулатура органу, що викликає гострий біль. Спазми можуть не проходити досить довго. Спазми належать до категорії функціональних розладів. Ця категорія розладів відрізняється тим, що жодні найсучасніші діагностичні методи не дають пояснення причини розладу. Ці порушення можуть зачіпати і моторну функцію кишечника, а також вироблення шлункового соку залізами шлунка. Подібні явища часто спостерігаються у людей зрілого віку. Основними причинами появи спазмів є порушення в роботі нервової системи або метаболічних процесів. Крім спазму привратника (пилороспазму) до функціональних розладів шлунка відносять звичну блювоту, аерофагію, нерозгадану диспепсію. Крім нервово-емоційного перенапруження спазми можуть розвинутися при отруєнні, тривалому знаходженні в холодному середовищі, а також неграмотно складеному раціоні (харчування один або два рази на добу, обжорство або голодування, їжа без будь-якого графіка, а також поїдання великої кількості жирної, гострої, смаженої або кислої їжі). Також може спровокувати пилороспазм і зловживання спиртним, нікотином, а також міцною кавою або чаєм. Часто спазм шлунка поєднується з харчовою алергією. Також спровокувати спазми можуть впливу отруйних факторів навколишнього середовища, механічні впливи. Іноді спазм спостерігається у мандрівників при різкій зміні звичного складу раціону. Поява спазмів шлунка нерідко викликається збоями в роботі інших внутрішніх органів, наприклад, інших органів ЖКТ, судин або серця, збої метаболізму. Ряд медикаментозних засобів може викликати це порушення (глюкокортикоїди і протизапальні засоби). Але в переважній кількості випадків причиною спазмів шлунка все-таки є збої в роботі центральної нервової системи або неврози. Такі пацієнти схильні до нервозності, у них посилений потовиділ, часто змінюється настрій. Поява спазмів може бути пов'язана і з важкими емоційними перевантаженнями. Якщо людина має несильну нервову організацію, спазм шлунка може спостерігатися при кожній хвилюючій події. Тривалість спазмів може становити як години, так і лічені хвилини. Причому найчастіше вони з'являються натощак. Подібні напади часто поєднуються з позивами до блювоти, рясним потовиділом. У такій ситуації бажано лягти, зігнути ноги в колінах і притягнути їх до грудей. Хоча пацієнт може бути голодний, їсти він у цьому стані не може. Полегшити стан може трохи підігрітий напій і грілка. Якщо людина страждає пилороспазмом, через певний період часу після трапези пацієнт страждає від неприємних відчуттів в області шлунка, сильної блювоти. Часті напади можуть викликати схуднення, адже їжа погано перетравлюється і поживні речовини не засвоюються. При періодичних повтореннях спазмів необхідно відвідати консультацію гастроентеролога. Для попередження спазмів слід грамотно складати раціон, не перевтомлюватися і не переживати.

Лейкопенії і гранулоцитопенії

Лейкопенії і гранулоцитопенії

Якщо брати в облік всі наявні на сьогоднішній день захворювання системи крові, то можна з упевненістю зазначити, що найчастіше в медичній практиці зустрічається якраз таки лейкопенія. Згідно з представленими даними статистики з року в рік це захворювання зустрічається все частіше і частіше. Більше того, ця недуга системи крові з кожним роком стає все молодшою. Така ситуація цілком зрозуміла: справа в тому, що за останні роки в медицині з'явилися нові численні методи боротьби з тими чи іншими захворюваннями, які при лікуванні роблять на організм людини дуже сильний негативний вплив. Особливо це сильно позначається на системі крові. В результаті - лейкопенія. У більшості випадків це захворювання супроводжується зниженням кількості нейтрофілів у крові, саме тому цю хворобу дуже часто називають ще нейтропенією або гранулоцитопенією. Поняття «гранулоцитопіння» використовується тоді, коли мова йде про значне зниження не тільки числа нейтрофілів, але ще й гранулоцитів. Причин розвитку гранулоцитопении також предостатньо. Це і спадкова схильність, і ендогенні фактори, і вплив на організм людини різних токсичних речовин, і використання медикаментів, і інфекційні недуги, і так далі. Загалом, наявність лейкопенії дуже часто супроводжується розвитком і гранулоцитопенії. Дані поняття практично нероздільні, саме тому їх лікування, як правило, передбачає прийом одних і тих же фармацевтичних засобів. Найкраще за будь-яких обставин намагатися попередити розвиток даних станів.

Лейкопенія під час панлейкопіння біля кішок

Лейкопенія під час панлейкопіння біля кішок

Панлейкопіння у кішок зустрічається вкрай рідко, незважаючи на це дане захворювання все ж вимагає до себе підвищеної уваги, оскільки в більшості випадків воно стає причиною смерті тварин. У літературних джерелах можна зустріти інші назви даної недуги. Найчастіше панлейкопінню іменують інфекційним гастроентеритом кішок або чумою кішок. Виникає дане захворювання у кішок в результаті впливу на їх організм вірусу, який є представником групи парвовірусів. Цей вірус може перебувати як у приміщенні, так і в органах або фекаліях хворих тварин. До симптомів цього захворювання у кішок можна віднести надмірне підвищення загальної температури тіла, нудоту, блювоту, зміну стільця. Зазначимо відразу ж, що така хвороба зустрічається найчастіше у молодих кішок. В одному квадратному міліметрі крові тварини відзначається від п'ятисот до тисячі лейкоцитів. Насправді це дуже мало. Слід зазначити, що при панлейопінні у кішок відзначається не тільки сильне зниження числа лейкоцитів, але ще й надмірне зменшення кількості нейтрофілів. В результаті, на обличчя загальна лейкопенія, що супроводжується ще й нейтропенією. Наявність захворювання в даному випадку призводить до дуже сильного зниження імунного захисту. У підсумку, тварина повністю слабшає: перестає їсти, його шерсть стає сухою, відзначається зневоднення організму. У деяких випадках виявити панлейкопінню вдається тільки після взяття аналізу крові, при якому вдається встановити наявність захворювання.

Значення і прояв лейкопенії

Значення і прояв лейкопенії

Дане захворювання проявляється, насамперед, зниженням кількості лейкоцитів в одній одиниці обсягу крові. Слід зазначити, що при даному стані може знижуватися рівень, як всіх лейкоцитів, так і одного з них, наприклад, моноцитів, лімфоцитів або базофілів. Другим важливим проявом даного стану прийнято вважати зменшення кількості молодих форм нейтрофілів, яке відзначається на найбільш ранніх етапах розвитку лейкопенії. Цей факт вказує, як правило, на порушення регенераторної функції кровотворної тканини. Збільшення числа молодих форм нейтрофілів - це ще один прояв лейкопенії, який виникає вже після впливу на організм основної причини розвитку хвороби. Що стосується даного процесу, то він є свого роду сигналом запуску лейкопоезу. На те, що лейкоцити починають дегенерувати, вказують численні зміни в моноцитах і нейтрофілах. При цьому найчастіше відбувається зміна їх контуру. Як моноцити, так і нейтрофіли можуть набухнути або зморщитися. У деяких випадках спостерігається гіперсегментація. Ще одним проявом захворювання, яке зустрічається рідше всіх інших, є зменшення числа сегментоядерних лейкоцитів. Ще рідше відбувається незначне збільшення вмісту палочкоядерних або метамієлоцитів. У разі збільшення кількості сегментоядерних лейкоцитів, можна зробити висновок, що дегенеративне ядерне зрушення пішло в праву сторону. Лейкопенія - це досить серйозне явище, так як воно призводить до ослаблення імунного захисту. Зміцнити імунітет допоможуть спеціальні імуномодулюючі БАД (біологічно активні добавки).

Лейкопенія та інфекції - ускладнення хіміотерапії

Лейкопенія та інфекції - ускладнення хіміотерапії

При проведенні хіміотерапії лікарі направляють всі свої сили на усунення пухлини, яка чинить негативний вплив на весь організм в цілому. Всі хіміопрепарати негативно впливають на ДНК клітини, це є фактом. Більш того, при хіміотерапії вражаються не тільки хворі, але ще й здорові клітини людського організму. Про це не можна забувати ні в якому разі. Ураження піддаються як здорові клітини шлунково-кишкового тракту, так і здорові клітини кісткового мозку, кожного епідермісу, а також волосяних фолікул. Не дарма хворі на рак після хіміотерапії залишаються без волосся, але зараз не про це. Найголовніше, про що ми хотіли сказати, є те, що лікування хіміопрепаратами сприяє розвитку цілого ряду побічних ефектів, серед них практично завжди зустрічаються і такі стани як численні інфекції і лейкопенія. Як лейкопенія, так і різні інфекційні недуги є дуже частими ускладненнями хіміотерапії. Якщо говорити саме про цю хворобу, то вона виникає в результаті ураження кісткового мозку, а точніше внаслідок порушення його нормального функціонування. Наявність такого захворювання - це прямий шлях до розвитку тих чи інших інфекційних недуг. Це і не дивно, оскільки при такій хворобі відзначається значне зниження захисних функцій хворого. А тепер увага! Щоб позбутися лейкопенії, хворому призначають спеціальні лікарські засоби. А ось, щоб попередити розвиток інфекційних захворювань, кожна людина повинна не тільки дотримуватися здорового способу життя, але ще й обов'язково стежити за особистою гігієною.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND