Дамангур - мрія про рай

В Італії за 40 км на північ від Турина влаштувалася «Федерація Дамангур». Ось де енергія підприємництва і туга по раю на землі злилися в єдине ціле. Міленіумом дамангуріанців, їх тисячолітнім царством, є New Age - та сама «Ера Водолія», наступу якої чекають духовидці і спіритисти, аутогени і ауретики, духовні цілителі і шукачі Грааля по всьому світу. Коли прийде Ера Водолія, стануть можливі гармонія людини і природи на нашій планеті, цільна свідомість і духовне пробудження.

Туринський парапсихолог на ім'я Оберто Айрауді зібрав своїх послідовників у 1975 році в безлюдній долині Вальк'юзелла, щоб «створити нову людину», як цього вимагає прийдешня ера. Тому що тут, за словами Айрауді, як і в Тибеті, і більше ніде на Землі, перетинаються чотири з дев'яти інформаційних потоків, «синхронні лінії» тонкої енергії, що опоясують земну кулю і зв'язують її з усім Всесвітом. Місце, можливо, цілком підходить для «священного міста майбутнього». Дамангур - це обитель давньоєгипетського бога-сокола Гора в Єгипті, назву якої дамангуруіанці перекладають як «місто світла». Дамангур адептів New Age - це вісім розкиданих по долині сіл, між ними розташоване необроблене магічне поле.

За 30 років свого існування Дамангур, число «громадян» якого сьогодні налічує близько 600 осіб, став найбільшою утопічною громадою Європи - і економічною зоною, що одночасно динамічно розвивається.

І нехай його насельники замінили свої цивільні імена назвами рослин і тварин, щоб продемонструвати «симпатію до природи» (сам Айрауді, наприклад, називає себе Фалько, тобто, «Сокіл»). Нехай вони вітають один одного складаючи руки і промовляючи етикетні формули: Con te, «з тобою», Con voi, «з вами». Нехай вони піднімаються вранці по звуку дзвону, ввечері співають в «вівтарі землі» і спати знову-таки лягають по звуку дзвону. І ходять по кам'яних лабіринтах для зміцнення оптимізму і травлення. А ще вдягають білі ковдри в повний місяць, у дні весняного та осіннього рівнодення, зимового і літнього сонцестояння і співають пісні зі знайденого Фалько оригіналу, написаного на праязику: «Ecat velj bet/eerija mat/al braal bav» - «Місяць, наш друг ,/ми, жінки, вступаємо/в це магічне коло».

Все це так. Але в основному вони зайняті тим, що поливають газони або стежать за роботою водопроводу, а також займаються своєю професійною діяльністю, від якої отримують прибуток: серед членів громади є лікарі, адвокати та фінансові консультанти. Багато хто працює на полях, пасовищах і виноградниках, на ткацьких фабриках, в ремісничих майстернях і теплицях, нарешті, у власних будівельних фірмах, школах і навіть у власному банку. Позаду період аскетичного неофітства, «час киплячого масла», коли мешканці Дамангура міняли вирощені ними кочани капусти на сіль, ходили в одязі з тканих мішків і тижнями харчувалися овочами з городу і грибами з лісу. Сьогодні навіть ті, хто живе у Священному лісі в хатинах, споруджених у кронах каштанових дерев, користуються посудомийними машинами і плазмовими телевізорами (їх підняли нагору на лебідках) і вечорами дивляться на DVD «Роккі» і «Матрицю».

Вони віддали управління в руки обраної щорічно «королівської чоти», а дотримання законів- під нагляд трьох співголів юридичної колегії. Довірили виконавчу владу внутрішній службі безпеки, перевели всі гроші у власну валюту, а свої духовні цінності вклали в конституцію, що декларує «взаємну довіру, повагу, ясність, злагоду, солідарність і безперервну внутрішню зміну».

Внутрішню єдність громади забезпечують 44 сімейні клани, що живуть у долині. Престарілі батьки деяких комунарів пішли сюди за дітьми, тепер вони їдять рис за громадськими обідніми столами, бродять навколо статуї єгипетської богині-кішки Бастет і урочисто, як діти, кажуть «Con te».

Оберто Айрауді на прізвисько Фалько - звичайна людина 57 років з рідким волоссям, вузькими очима і боязкою посмішкою. У місцевому «музеї» зворушливо виставлені особисті речі Фалько: під склом лежать власноруч зроблені ним медичні інструменти, пам'ятна медаль, спортивний значок і фотографія 1975 року, на якій бородатий засновник громади стоїть у водолазці з амулетом на грудях.

«Раніше подібний культ особистості себе виправдовував - що було, то було», - запевняє Фалько. Тепер всі посади в комуні виборні, для єдності Дамангура його авторитету вже не потрібно. «Занадто світло», - раптово вимовляє ідспондент New Age, встає і приносить з машини сонячні окуляри.

Але в Місті світла без езотерики і ритуалів не обійтися. Підземний храм, який народ Дамангура створив за 18 років ручної праці під землею на глибині 70 метрів (шість рівнів у горі, на якій розташований Священний ліс), приголомшує своїми масштабами: обсяг підземного пантеона- 6 000 кубічних метрів, 800 квадратних метрів настінного розпису, 450 квадратних метрів мозаїки. Тут порцелянові колони, псевдоготичні скляні вікна і об'ємні вітражі в техніці «тіффані», зображення на тему сказань про Атлантиду і міфів, які виросли з наукової фантастики, єгипетські, грецькі, азіатські божества і християнська Трійця, алегоричні колоси з рельєфною мускулатурою, як у героїв коміксів, сходів, лабіринти, мостові раптові,

В окремих кабінках і приміщеннях для цілих груп розміщені заряджені енергією скляні трубки, призначені для лікувальних сеансів і експериментів з часом. Під золотою стелею сферичного залу в чашах і скляних кулях пари ладану змішуються під тиском з різнокольоровими рідинами. Звідси енергії Дамангура повинні текти по підземних каналах у всі куточки світла. В алхімічній лабораторії під ультрафіолетовими лампами дрімають поршні і колби. А в дзеркальному залі звук гонгу наростає перетворюючись на стерео-грозу.

У цьому утопічному співтоваристві «гай свідомості» наповнені менгірами, кам'яними колами і парфумами природи, а офіси і будинки втомлені «селфікою» - металевими спіралями, обдарованими «прикордонним інтелектом», які, згідно з навчанням Фалько, зупиняють випадання волосся, захищають від радіоактивного випромінювання або зміцнюють аури. Балакучий Хамелеон, сидячи в піцерії, розповідає про свою подорож у часі, а допитлива Ящірка підключає авокадо синтезатору, щоб послухати, як музицирує талановита рослина.

А буває і так, що коли жителі Дамангура всіяному колонами високому пагорбі "вплітаю себе в енергетичні лінії і благоговійно схиляються перед вогняним вівтарем, у когось з тих, хто молиться раптом, задзвонить мобільний телефон, ви потребуючи його" спуститися на землю ": може б викликаючи в лабораторію, де біологи Дамангура займаються генними тестами і клонуванням водоростей або теля, або на зустріч в архітектурне бюро Zero Group або в яку-небудь іншу з більш ніж 60 фірм, організованих громадою

Втім, ніщо людське не чуже мешканцям архіпелагу New Age. Вони зустрічаються за келихом вина в барі покинутої фабрики, переробленої в центр освіти і дозвілля, або у виставковому залі, де по стінах розвішані фосфоресуючі картини Фалько. На території громади є свої еко-супермаркети, ремонтні майстерні, середня школа. І навіть своя будівельна фірма, баштові крани якої зводять... ні, не фантазійне мешкання нової людини Ери Водолія, а ще кілька стандартних житлових будинків. "Тут ніхто не сидить без діла, не впадає в глибоку задумливість, - каже Фалько. - Дехто пробував, звичайно. Ми порадили їм здійснити невелику подорож навколо світу ".