Як бути, якщо у дитини істерика: головоломка для батьків

Поширена картина: дитина ридає, стукає ногами, падає на підлогу, кусається, дряпається. Спроби заспокоїти його не дають результату. Батьки в розгубленості, а особливо чутливі натури і самі готові впасти в істерику, спостерігаючи за діями свого чада і усвідомлюючи безсилля розрулити ситуацію.

Істерика у дитини: суть і механізм розвитку

У медичній практиці під істерикою розуміють стан сильної збудженості, що виражається різкою зміною в настрої, втратою самовладання, сльозами і криками.

Найбільш схильні до істеричних нападів діти віком від одного до трьох років: 90% подібних спалахів припадає саме на цей період. Піковим вважається проміжок з двох до трьох років: іноді за добу тут спостерігається до 10-15 істеричних проявів.

До чотирьох років, у міру вдосконалення мовленнєвих навичок, число таких зривів різко скорочується.

Причини істерики у дітей

В основі спалахів істеричного характеру, що виникають у дитячому віці, лежить незрілість нервової системи і нездатність позначити потреби та емоції в іншій, соціально прийнятній формі.

Спровокувати їх можуть такі фактори:

• біль, голод, спрага, парфум у приміщенні (часті причини зривів віком від семи місяців до одного року);
• перевтома, пов'язана з порушенням режиму пильнування і сну, великою кількістю яскравих вражень;
• брак уваги з боку дорослих;
• невдача при виконанні будь-якої дії;
• копіювання істеричної поведінки іншої дитини;
• надмірна опіка або директивна модель поведінки дорослих (привід для закочування істерик у трирічних дітей).

Схильність до істеричних спалахів - одна з особливостей дитячих вікових криз, пов'язаних з руйнуванням колишніх поведінкових моделей і формуванням нових.

Переживаючи кризу одного року, на шляху переходу з немовляти до дитинства дитина активно освоює простір. Тепер йому часто говорять слово «ні», і це може провокувати яскраву емоційну реакцію.

Криза трьох років - час зростання самостійності та активності. Якщо нові якості не знаходять підтримки і заохочення у оточуючих, виникає негативізм, впертість і норовливість. Щоб відвоювати право на самостійність, трирічка влаштовує істерики.

Як розвивається істеричний напад

Розвиваючись стрімко, істерика у дитини протікає в кілька етапів, і батькам важливо навчитися розпізнавати провісники «вистави». Активний раніше, малюк затихає, починає хникати і сопіти. На цій стадії ще можливо запобігти спалаху, вчасно помітивши таке затишшя перед бурею. Часом тут буває досить ласкаво звернутися до дитини, придбати її, переключити увагу на значущі для неї речі, допомогти в лагодженні іграшки, що зламалася, або в збірці не бажаючого складатися пазла.

Якщо момент втрачено, починається істерика. Цей процес складається з декількох стадій.

• Голосова. Намагаючись звернути на себе увагу, дитина хниче, а часом відразу переходить на крик.
• Моторна. Крик супроводжується активними рухами: топаньєм, киданням різних предметів, катанням по підлозі, вигинанням корпусу, подряпанням. У цей момент больовий поріг знижується, і маленький скандаліст може травмуватися, сам того не помічаючи.
• Залишкова. До цього моменту малюк морально і фізично знесилений, він плаче, судорожно всхлипуючи. Це може затягнутися на годинник.

По завершенні істеричного нападу залишаються ознаки втоми і сонливості.