Препарат сипонімод загальмував розвиток вторинно-прогресуючого розсіяного склерозу

Дослідники опублікували результати завершальної фази клінічних випробувань ліків проти важкої прогресуючої форми розсіяного склерозу. Як повідомляють вчені в журналі, препарат сипонімод уповільнює деградацію нервової тканини і загальне погіршення стану у пацієнтів, які страждають вторинно-прогресуючим склерозом.


При розсіяному склерозі власні імунні клітини людини руйнують мієлінові оболонки нервових закінчень. Це призводить до появи у хворих різноманітних неврологічних симптомів, таких як порушення координації, погіршення зору, депресія, зниження інтелекту. Найчастіше захворювання має уривчастий характер, тобто періоди прояву симптомів змінюються періодами часткового або повного відновлення. Однак через 10-20 років такого перебігу хвороби розсіяний склероз більш ніж у половині випадків переходить у важку форму - вторинно-прогресуючий розсіяний склероз, який характеризується поступовим погіршенням стану хворого.


Існуючі препарати проти розсіяного склерозу призначені для пацієнтів з уривчастою формою захворювання (так званим ремітуючо-рецидивуючим розсіяним склерозом) - як правило, вони роблять приступи хвороби більш рідкісними. Для первинно-прогресуючого склерозу (форми захворювання, при якому погіршення стану починається з моменту перших проявів хвороби) в минулому році був схвалений препарат окревус (окрелізумаб). Переважно ці препарати, включаючи окревус, є імунодепресантами. Для вторинно-прогресуючого склерозу ефективних ліків досі не існувало.

Міжнародна група вчених зі Швейцарії, Франції, Великобританії, США і Канади за результатами лікування в 292 медичних дослідницьких центрах представила дані завершальної фази клінічних випробувань препарату сипонімод. Препарат значущий (порівняно з контрольною плацебо-групою) полегшив прояви захворювання у пацієнтів з вторинно-прогресуючою формою захворювання. У випробуваннях взяло участь 1645 пацієнтів у віці від 18 до 60 років, з яких 1099 отримували препарат, а 546 отримували плацебо.

Пацієнти отримували лікування в середньому півтора року, а деякі навіть протягом трьох років. Кожні три місяці лікарі проводили контрольне обстеження функціонального стану організму. Раз на рік пацієнтам робили МРТ головного мозку. Було показано, що руйнування нервової тканини було менш вираженим у людей, які отримували ліки, порівняно з плацебо-групою. У дослідній групі, порівняно з контрольною, на 20 відсотків менше учасників відзначили погіршення свого стану. Серед побічних ефектів препарату лікарі відзначили зниження кількості лімфоцитів (лімфопенію), збільшення кількості печінкових ферментів, аритмію і підвищення тиску.

Сипонімод вибірково діє на рецептори сфінгозін-1-фосфату - сигнальної молекули ліпідної природи, що в кінцевому рахунку знижує кількість лімфоцитів у центральній нервовій системі. Препарат запобігає нейродегенерації і стимулює відновлення мієлінової оболонки нервових волокон.

Ми розповідали, що при агресивній лікарсько-стійкій формі розсіяного склерозу виявилося ефективне «перезавантаження» імунної системи з використанням стовбурових клітин. Крім того, пошкодження нервових закінчень у хворих виявилося здатним запобігати протисудомним лікам фенітоїн.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND