Дитячі садки в Японії

Дитячі садки Японії поділяються на державні та приватні. Хойкуен - державний ясла-садок, до якого приймають дітей з трьох місяців. Він відкритий з 8 ранку до 6 вечора і півдня в суботу. Щоб помістити сюди дитину, потрібно обґрунтувати це дуже вагомими причинами. Зокрема, принести документи про те, що обидва батьки працюють більше 4 годин на день. Дітей влаштовують сюди через муніципальний відділ за місцем проживання, а оплата залежить від доходів сім'ї.

Інший вид дитячих садків - етіен. Ці садки можуть бути як державними, так і приватними. Діти перебувають тут не більше 7 годин, зазвичай з 9 ранку до 2 години дня, а мама працює менше 4 годин на день.

Особливе місце серед приватних садків займають елітні, які знаходяться під опікою престижних університетів. Якщо дитина потрапляє в такий дитячий садок, то за її майбутнє можна не хвилюватися: після нього він вступає до університетської школи, а з неї, без іспитів, до університету. Університетський диплом є гарантією престижної і добре оплачуваної роботи. Тому потрапити в елітний садок дуже складно. Батькам вступ дитини до такого закладу коштує величезних грошей, а сама дитина має пройти досить складне тестування.

Інтер'єр

Обстановка всередині дитячого садка виглядає, за нашими мірками, дуже скромно. Увійшовши в будівлю, відвідувач потрапляє у великий коридор, з одного боку якого знаходяться розсувні вікна від підлоги до стелі, а з іншого - розсувні двері (вхід у кімнати).

Як правило, одна кімната служить і їдальнею, і спальнею, і місцем для занять. Коли приходить час сну, вихователі дістають з вбудованих шаф футони - товсті матраци - і розкладають їх на підлозі. А під час обіду в цю ж кімнату з коридору вносять крихітні столики і стільчики.

Їжа

Харчуванню в дитячих садках приділяється особлива увага. Меню ретельно розробляється і обов'язково включає в себе молочні продукти, овочі та фрукти. Розраховується вітамінно-мінеральний склад страв і їх калорійність. Якщо дитячий садок відправляється на цілий день на прогулянку або екскурсію, кожна мама повинна приготувати своїй дитині обенто - коробочку з обідом. Але якщо ми в подібних випадках обмежуємося котлеткою з овочами або просто бутербродами, то мистецтво японської мами гідне захоплення. Такий обід повинен відповідати обов'язковим вимогам, а саме: включати в себе 24 (!) види продуктів, рис при цьому повинен бути липким, а не розвалюватися, не повинен бути присутній буряк. Всю їжу бажано не купувати в магазині, а приготувати своїми руками і красиво розкласти в коробочці, щоб дитина отримала ще й естетичне задоволення.

Відносини в колективі

Групи в японських дитячих садках маленькі: 6 - 8 осіб, і кожні півроку їх склад переформовується. Робиться це для того, щоб надати малюкам більш широкі можливості для соціалізації. Якщо у дитини не склалися стосунки в одній групі, то цілком можливо, вона придбає друзів в іншій.

Вихователі також постійно змінюються. Це робиться для того, щоб діти не звикали до них занадто сильно. Такі прихильності, вважають японці, народжують залежність дітей від своїх наставників. Бувають ситуації, коли якийсь вихователь невзлюбив дитину, а з іншим педагогом складуться хороші стосунки.

Які заняття проходять у дитячому садку? Діточок вчать читати, рахувати, писати, тобто готують до школи. Якщо дитина не відвідує дитячий садок, такою підготовкою займається мама або спеціальні «школи», які нагадують російські гуртки і студії для дошкільнят. Але основне завдання японського дитячого садка - не освітнє, а виховне: навчити дитину поводитися в колективі. У подальшому житті йому доведеться постійно перебувати в якійсь групі, і це вміння буде необхідне. Дітей вчать аналізувати конфлікти, що виникли в іграх. При цьому потрібно намагатися уникати суперництва, оскільки перемога одного може означати «втрату обличчя» іншого. Найпродуктивніше вирішення конфліктів, на думку японців, - компроміс. Ще в давній Конституції Японії було записано, що головна гідність громадянина - вміння уникати протиріч. У сварки дітей не прийнято втручатися. Вважається, що це заважає їм вчитися жити в колективі.

Важливе місце в системі навчання займає хоровий спів. Виділяти соліста, за японськими уявленнями, непедагогічно. А спів хором допомагає виховувати почуття єдності.

Після співу настає черга спортивних ігор: естафети, салки, наздоганялки. Цікаво, що виховательки, незалежно від віку, беруть участь у цих іграх нарівні з дітьми.

Приблизно раз на місяць весь дитячий садок відправляється на цілий день в похід по околицях. Місця можуть бути різні: найближча гора, зоопарк, ботанічний сад. У таких походах діти не тільки дізнаються щось нове, а й вчаться бути витривалими, стійко переносити труднощі.

Велика увага приділяється прикладній творчості: малюванню, аплікації, орігамі, оятиро (плетіння візерунків з тонкої мотузочки, натягнутої на пальці). Ці заняття чудово розвивають дрібну моторику, яка необхідна школярам для написання ієрогліфів.