Етичний кодекс психолога-консультанта

1. Загальні норми

1.1. Межі компетентності

(а) Психологи-консультанти займаються професійною діяльністю тільки в межах своєї компетентності, яка визначається освітою, формами підвищення кваліфікації та відповідним професійним досвідом.

(в) Психологи-консультанти здійснюють професійну діяльність у нових галузях або використовують нові методики лише після їх відповідного вивчення, проходження навчання, супервізорства та (або) консультування у компетентних у цих галузях або методиках фахівців.

В областях діяльності, в яких ще не вироблені прийнятні стандарти підготовки, психологи-консультанти роблять все можливе для підвищення компетентності своєї роботи та захисту клієнтів від можливої шкоди тощо.

(d) Психолог-консультант, приймаючи рішення, пов'язане з професійною діяльністю, повинен враховувати свою кваліфікацію і досвід роботи з клієнтами, що володіють певними індивідуальними відмінностями (вік, стать, національність, віросповідання, сексуальна орієнтація, різновид психологічної проблеми, фізичного або психічного розладу, мова або соціо-економічний статус тощо).

(е) Психологи-консультанти наділяють своїх підлеглих, супервізованих та асистентів тільки тією відповідальністю, з якою ті можуть впоратися на основі їх компетенції (освіти, досвіду, підготовки тощо), незалежно від того, чи будуть вони діяти самостійно або під наглядом.

1.2. Опис та/або пояснення результатів психологічної роботи

(а) У роботі з клієнтами-непрофесіоналами психологи-консультанти використовують зрозумілі для них терміни і пояснення.

(в) Якщо з будь-яких причин (контракт про нерозголошення отриманих результатів, незаконність повідомлення результатів певним групам осіб) психологи-консультанти не можуть повідомляти інформацію тим, кому вона потрібна і до кого відноситься, то вони повинні заздалегідь їх попередити про неможливість користування цією інформацією.

1.3. Повага до права інших залишатися іншими

У своїй професійній діяльності психологи-консультанти з повагою ставиться до прав інших людей на установки, думки, моральні норми тощо, відмінні від їх власних.

1.4. Недискримінація

У своїй професійній діяльності психологи-консультанти всіляко уникають будь-якої дискримінації на основі віку, статі, національності, віросповідання, сексуальної орієнтації, того чи іншого фізичного чи психічного розладу, мови, соціо- економічного статусу чи іншої ознаки, обумовленої в законі.

1.5. Посягання на честь і гідність клієнтів

Психологи-консультанти не мають права здійснювати дії, які можуть образити або принизити честь і гідність клієнтів.

1.6. Ставлення до особистих проблем

(а) Психологи-консультанти добре уявляють, що їхні особисті проблеми можуть впливати на ефективність професійної діяльності. Тому вони уникають тих областей своєї професійної діяльності, в якій ці проблеми можуть позначитися особливо гостро і завдати будь-якої шкоди включеним у цю діяльність клієнтам.

(в) Психологи-консультанти зобов'язані робити все можливе для розпізнавання на якомога більш ранніх етапах формування та/або наявності своїх особистісних проблем, які можуть з'явитися перешкодою у здійсненні їх професійної діяльності.

(с) Для усунення виявлених внутрішньолічнісних перешкод у здійсненні своєї професійної діяльності психологи-консультанти звертаються за професійною допомогою до колег і визначають на цей час обмеження, що накладаються на свою професійну діяльність.

1.7. Ненанесіння шкоди

Психологи роблять все можливе, щоб запобігти або зменшити небажані наслідки від своєї професійної діяльності, а також позбавити і захистити клієнтів від подібних наслідків.

1.8. Неправильне використання психологічних знань

Визнаючи силу психологічних знань, психологи-консультанти роблять все можливе для запобігання чийогось особистого, фінансового, соціального, організаційного та політичного впливу з метою примусу до неправильного використання психологічних знань.

1.9. Неправильне використання психологів-консультантів • результатів їх роботи

(а) Психологи-консультанти не беруть участі в діяльності, результати якої можуть бути використані для дискредитації психології.

(в) Якщо психологам-консультантам стає відомо про неправильне використання результатів їх роботи, вони роблять все можливе для усунення та/або виправлення допущених помилок.

1.10. Бартер з клієнтами

Психологи, як правило, утримуються від отримання подарунків і послуг від клієнтів взамін на надану їм допомогу, оскільки така практика є серйозним джерелом конфліктів, експлуатації та девальвації професійних відносин. Психолог-консультант може брати участь у бартері тільки в тих випадках, коли це не заважає професійній діяльності і не призводить до маніпуляції.

1.11. Грошова винагорода

• Питання грошової винагороди в якості оплати своєї праці психологи-консультанти вирішують на самих ранніх стадіях психологічної взаємодії з клієнтом, але в будь-якому випадку до моменту психологічного втручання (інтервенції).

1.12. Ведення професійної та наукової документації Психологи-консультанти належним чином документують свою професійну роботу з метою узагальнення та поширення свого досвіду, полегшення подальшої діяльності, а також для можливості пред'явити свою роботу в інших інстанціях.

2. Публічні виступи та публікації

Публічні виступи та публікації включають в себе брошури, газетні та наукові статті, резюме, інтерв'ю в ЗМІ, лекції та усні виступи, платну або безкоштовну рекламу, а також будь-які матеріали, поширювані електронним шляхом (Інтернет, електронні конференції тощо).

2.1. Уникання неправдивих або неправильних тверджень

(а) Психологи-консультанти в публічних виступах і публікаціях не допускають помилкових і/або невірних висловлювань і не користуються неперевіреною інформацією,

(в) Для підтвердження свого професійного статусу психологи-консультанти використовують лише ті документи, які офіційно визнаються державою та психологічною спільнотою.

2.2. Свідчення і підтвердження

Психологи-консультанти не використовують і не апелюють до свідчень і підтверджень клієнтів, робота з якими не закінчена.

3. Тестування, оцінка та втручання

3.1. Оцінка та діагноз

(а) Психологи-консультанти здійснюють оцінювання, діагностичні роботи та втручання лише в межах, визначених професійними відносинами.

(в) Психологічні висновки, звіти, рекомендації та діагнози будуються лише на інформації, отриманій за допомогою валідного психологічного інструментарію.

3.2. Використання психологічного інструментарію

(а) Використовуючи будь-який психологічний інструментарій, психологи-консультанти повинні бути впевнені, що даний інструментарій адекватний вирішенню поставлених завдань, а його використання враховує межі застосовності.

Психологи-консультанти, які користуються інструментарієм, знають межі достовірності, валідизації, стандартизації та інші особливості застосування інструментарію.

Психологи-консультанти не допускають некваліфікованого використання психологічного інструментарію.

(d) Коли стоїть питання про діагноз, оцінку та прогноз щодо клієнта, психологи-консультанти звертають особливу увагу на обмеження в застосуванні інструментарію та інтерпретації отриманих за його допомогою даних,

(e) Психологи-консультанти роблять все можливе для визначення ситуацій, в яких психологічні техніки або інструментарій можуть бути використані неадекватно або на їх використання повинні бути накладені відповідні обмеження.

3.3. Інтерпретація даних

При інтерпретації даних, в тому числі і при автоматизованих інтерпретаціях, психологи-консультанти намагаються враховувати фактори, що залежать як від даного інструментарію, так і від конкретного випробовуваного, що може вплинути на психологічний висновок або достовірність інтерпретацій. Психологи-консультанти відзначають будь-які значущі фактори, які впливають на достовірність або обмеження інтерпретацій.

3.4. Створення тестових оцінок та інтерпретацій

Психологи-консультанти, які поширюють психологічний інструментарій серед інших професіоналів, повинні точно вказати цілі, норми, валідність, достовірність, застосовність процедур і необхідну кваліфікацію для користування цим інструментарієм і несуть відповідальність за правильне застосування та інтерпретацію результатів, не залежно від того, чи проводили вони підрахунок і інтерпретацію самі або це робилося автоматизовано.

3.5. Пояснення отриманих результатів

Результати обстеження повинні бути пояснені клієнтам доступною їм мовою, не залежно від того, ким проводилося дослідження - психологом-консультантом, асистентом або в автоматичному режимі.

3.6. Забезпечення безпеки психологічного інструментарію

Психологи-консультанти роблять все можливе для збереження цілісності і безпеки психологічного інструментарію відповідно до закону, взятих зобов'язаннями і стандартами даного Етичного кодексу.

4. Процедурні норми

4.1. Інформування клієнта

(а) При встановленні професійних відносин між психологом-консультантом і клієнтом необхідно якомога раніше обговорити те, що буде відбуватися під час сесії (ий), як буде дотримуватися конфіденційність і як будуть вирішуватися фінансові питання.

(в) Якщо в роботі психолога-консультанта бере участь супервізор, то цей факт обумовлюється в попередньому обговоренні, із зазначенням прізвища, імені та по батькові супервізора, якщо він несе відповідальність за даний випадок.

Психологи-консультанти щоб уникнути будь-якого нерозуміння роблять все, щоб відповісти на всі питання клієнтів про майбутнє консультування.

4.2. Усвідомлена згода

(а) Психологи-консультанти повинні отримати усвідомлену згоду на консультування, користуючись зрозумілою для учасників консультування мовою. Зміст даваної згоди залежатиме від багатьох обставин; однак, усвідомлена згода в загальному вигляді відображає, що клієнт:

(1) здатний дати згоду; (2) отримав значиму інформацію щодо всіх процедур; (3) дав свою згоду на основі вільного волевиявлення і без натиску з боку; (4) дана згода правильно оформлена.

(в) У тих випадках, коли клієнт офіційно не може дати усвідомлену згоду, психологи-консультанти отримують усвідомлений дозвіл від тих, хто відповідно до закону несе за клієнта відповідальність.

(с) Додатково, психологи-консультанти: (1) інформують недієздатних клієнтів про проведені втручання, зметикуючись з їх психічним станом та особливостями; (2) намагаються отримати їх схвалення і (3) враховують особистісні пристрасті та інтереси.

4.3. Взаємини з парою і сім "єю

(а) У тих випадках, коли психологи-консультанти надають послугу відразу кільком людям, між якими існують близькі та/або родинні стосунки (чоловік і дружина, батьки і діти, які вступають у шлюб тощо), психологи-консультанти на самому початку намагаються прояснити: (1) хто з них є клієнтом і (2) які стосунки будуть у психолога-консультанта з кожним з учасників консультації.

(в) Як тільки психолог-консультант стикається з виконанням потенційно суперечливих ролей (наприклад, сімейного консультанта чоловіка і дружини і свідка однієї з цих сторін на шлюборозлучному процесі). він повинен зробити вибір у напрямку однієї з них.

4.4. Здійснення роботи з клієнтами, що куруються іншими психологами

При прийнятті рішень про надання послуг тим, хто вже отримує підтримку щодо психічного здоров'я, психологи-консультанти ретельно зважують лікувальні питання та їх вплив на благополуччя клієнта. Психологи-консультанти з'ясовують у клієнтів або тих, хто офіційно представляє їхні права, інформацію, спрямовану на зменшення ризику нерозуміння або конфлікту з тими, хто вже надає психологічні послуги, і для того, щоб не порушити терапевтичного процесу.

4.5. Консультації та взаємодія з колегами

Психологи-консультанти організовують необхідні консультації та взаємодію з колегами, виходячи з інтересів своїх клієнтів і за їх згодою.

4.6. Переривання допомоги

(а) Психологи-консультанти планують можливість продовження роботи з клієнтами у випадках несподіваного припинення своїх послуг, викликаних хворобою, втратою працездатності, переїздом або фінансовими обмеженнями, про що заздалегідь повідомляють клієнта.

(в) Якщо відносини між клієнтом і психологом-консультантом визначаються контрактом або договором про найм, то останні у разі закінчення терміну дії контракту або договору вживають заходів для подальшого надання допомоги клієнтам.

4.7. Закінчення професійних відносин

(а) Психологи-консультанти не кидають клієнтів.

(в) Психологи-консультанти припиняють своє втручання, коли ставати ясно, що клієнт не потребує більше його послуг і/або подальша робота не приносить результату, а її продовження може завдати шкоди клієнту.

(с) Перед припиненням терапії психолог-консультант з'ясовує актуальний стан клієнта і проводить відповідну підготовку щодо припинення роботи або робить зусилля з передачі клієнта іншим фахівцям.

5. Неформальні стосунки

5.1. Позапрофесійні стосунки з клієнтами

(а) У ситуаціях, коли психологи-консультанти не можуть уникнути позапрофесійних відносин з клієнтами, вони повинні бути особливо обережні на уважні і враховувати силу свого впливу.

Психологи-консультанти повинні прагнути уникати позапрофесійних контактів з клієнтами в ситуаціях, здатних завдати їм шкоди.

(с) Якщо ж в силу обставин психолог-консультант не може запобігти шкоді від позапрофесійних відносин, то проблема повинна вирішуватися, виходячи з інтересів слабкої сторони, і в повній відповідності з Етичним кодексом.

5.2. Сексуальні стосунки

Психологи-консультанти поважають сексуальну недоторканність усіх людей і намагаються не допускати її порушення.

(б) Психологи-консультанти не вступають у сексуальні стосунки з клієнтами, студентами або супервізованими.

5.3. Консультування колишніх сексуальних партнерів

Психологи-консультанти не беруть до себе як клієнтів тих, з ким перебували в сексуальних відносинах.

6. Конфіденційність

6.1. Обговорення обмежень конфіденційності

(а) Психологи-консультанти обговорюють з клієнтами та/або організаціями. з якими вони встановлюють професійні відносини:

(1) питання конфіденційності; (2) необхідні обмеження на можливе використання інформації, отриманої під час роботи.

(в) Обговорення питань конфіденційності має проходити на найбільш ранніх етапах психологічної роботи.

(с) Отримані за згодою клієнта будь-які види запису сесії охороняються від неправильного їх використання клієнтами.

6.2. Збереження конфіденційності

Психологи-консультанти охороняють права на конфіденційність усіх клієнтів, з якими їм довелося працювати.

6.3. Мінімізація вторгнення у внутрішній світ

(а) Для мінімізації вторгнення у внутрішній світ клієнта психологи-консультанти в письмові та усні звіти, висновки і т. п. включають тільки ту інформацію, заради якої і здійснювалася професійна взаємодія.

Психологи-консультанти обговорюють конфіденційну інформацію, отриману від клієнтів, студентів, учасників експериментів, супервізорів тільки відповідно до наукових або професійних завдань і тільки з тими, хто ясно представляє межі обговорення цієї інформації.

6.4. Забезпечення збереження і недоторканності зібраної інформації

Психологи-консультанти несуть відповідальність за необхідний рівень конфіденційності при зборі, обробці, перенесенні та збереженні письмової, автоматизованої або існуючої в іншому вигляді інформації. Психологи-консультанти зберігають і використовують зібрану ними конфіденційну інформацію відповідно до закону і Етичного Кодексу.

6.5. Розголошення інформації

(а) Психологи-консультанти розкривають конфіденційну інформацію без згоди клієнта тільки у випадках, передбачених законом, а також, якщо це спрямовано на: (1) забезпечення необхідної професійної допомоги клієнтам; (2) проведення необхідних професійних консультацій; (3) захист клієнтів.

(в) Психологи-консультанти можуть розголошувати конфіденційну інформацію за наявності відповідного дозволу від клієнта.

(с) При консультації з колегами, психологи не діляться конфіденційною інформацією, яка могла б призвести до ідентифікації клієнта, за винятком випадків, коли на розголошення конфіденційної інформації було отримано дозвіл або розголошення не возбранялось. Психологи-консультанти надають тільки ту інформацію, яка необхідна для проведення консультації.

6.6. Конфіденційна інформація про базу даних

(а) При введенні конфіденційної інформації в базу даних або в систему записів, які доступні людям, щодо яких з клієнтами не обговорювався доступ до конфіденційної інформації, психологи-консультанти повинні використовувати кодування або інші технічні прийоми для запобігання вторгнення в особисті дані.

(в) Надаючи записи третім особам, психолог-консультант повинен подбати про те, щоб у них була відсутня інформація, що дозволяє ідентифікувати учасників цих записів.

(с) Якщо з носіїв інформації неможливо стерти ідентифікуючу учасників інформацію, психолог-консультант повинен отримати від ідентифікованих учасників дозвіл на надання цієї інформації третім особам, в іншому випадку дані носії інформації не підлягають передачі третім особам.

6.7. Використання конфіденційної інформації у навчанні, публікаціях та публічних виступлеїнях

(а) У публікаціях, лекціях або інших публічних виступах психологи-консультанти не розголошують конфіденційну інформацію, в якій можлива ідентифікація клієнтів, якщо тільки на це не було отримано їх письмову або усну згоду.

(в) Під час наукового або професійного спілкування психологи-консультанти повинні настільки змінити конфіденційну інформацію про обговорюваних осіб, щоб вони не могли бути ідентифіковані третіми особами, а обговорення не завдало їм шкоди, якщо вони дізнаються самі себе.

6.8. Захист записів і даних

Психолог-консультант повинен бути заздалегідь готовий до захисту конфіденційної інформації на випадок втрати своєї працездатності або смерті, а також вилучення або крадіжки записів і даних.

7. Вирішення етичних питань

7.1. Знання Етичного Кодексу

Психологи-консультанти повинні бути знайомі з даним Етичним Кодексом та іншими положеннями, що зачіпають етичні питання, і представляти застосовність цих норм до своєї роботи. Незнання, нерозуміння або помилка щодо етичних норм не може бути виправданням неетичної поведінки.

7.2. Виникнення етичних питань

У тих випадках, коли психолог-консультант самостійно не може вирішити етичні питання щодо своїх дій в будь-якій ситуації, він звертається за допомогою до інших психологів, більш спокушених в етичних питаннях, а також до психологічних громадських об'єднань або державних організацій.

7.3. Суперечності між етичними нормами і службовими обов'язками

Якщо службові обов'язки психолога-консультанта входять у протиріччя з Етичним Кодексом, він повинен якомога раніше виявити суть протиріччя і усунути його на користь професійних етичних норм.

7.4. Неформальне усунення етичних порушень

У тих випадках, коли психологам-консультантам стає відомо про етичні порушення іншого психолога-консультанта, вони звертають його увагу на ці порушення і обмежуються цим, якщо подібне звернення призвело до прийнятного вирішення ситуації.

7.5. Повідомлення про етичні порушення

Якщо етичне порушення не може бути усунене неформальним шляхом або воно не було усунене у прийнятній формі, психологи-консультанти роблять дії, спрямовані на підключення психологічної громадськості з метою припинення цих порушень.

7.6. Необґрунтовані претензії

Психологи-консультанти не допускають розглядів з приводу етичних претензій, які недостатньо обґрунтовані, анонімні або переслідують мету дискредитації іншого психолога-консультанта.