Цілі випускників Єльського університету

Набула широкого поширення історія про те, як у 1953 році провели анкетування випускників Єльського університету, поставивши їм такі запитання:

• «Чи є у вас власні, ясно виражені і сформульовані цілі, яких ви хочете досягти в житті?»
• «Чи є у вас докладний план, як ви хочете їх досягти після закінчення університету?»

Стверджується, що результати цієї анкети були разючі. Тільки 3% випускників мали точно виражені і сформульовані разом з планом дій життєві цілі, які збиралися реалізувати після закінчення навчального закладу.

Щоправда, 13% анкетованих прагнули певних цілей, але жодного разу їх чітко не сформулювали. Решта 84% не мали жодних інших цілей, окрім закінчення навчання та приємного відпочинку під час наближення канікул.

Розповідається, що через двадцять років, тобто в 1973 році, учасникам анкети було поставлено питання про їх майновий стан на сьогоднішній день. Після аналізу результатів обох анкет виявилося, що всі ті 3% анкетованих, тобто ті, хто двадцять років тому перед випуском з університету мав ясно сформульовані і викладені на папері життєві цілі і чіткий план дій, володіли більшим станом, ніж решта 97%, разом узяті. Деякі з них закінчили навчання зі слабкими оцінками, деякі з хорошими. Працювали в різних сферах. Хтось переїхав, хтось залишився на тому ж місці.

Єдиною спільною рисою тих випускників, які досягли об'єктивного матеріального успіху, було те, що вони поставили перед собою конкретні цілі. Сформулювали і записали.

А які цілі записані у вас?

Єдиний мінус цієї історії в тому, що, швидше за все, в реальності нічого цього не було. Як можна прочитати на сторінці Єльського університету в Yale Business Research FAQ,

Question: Where can I find the Yale study from 1953 about goal-setting?

Answer: It has been determined that no “goals study” of the Class of 1953 actually occurred. In recent years, we have received a number of requests for information on a reported study based on a survey administered to the Class of 1953 in their senior year and a follow-up study conducted ten years later. This study has been described as how one’s goals at graduation related to success and annual incomes achieved during the period.
The secretary of the Class of 1953, who had served in that capacity for many years, did not know of [the study], nor did any of the fellow class members he questioned. In addition, a number of Yale administrators were consulted and the records of various offices were examined in an effort to document the reported study. There was no relevant record, nor did anyone recall the purported study of the Class of 1953, or any other class.

І, тим не менш, ця історія здається правдивою. Вона правдива тим, що, якби все це сталося насправді, все було б швидше за все саме так, як і в цій історії і розповідається: люди, у яких цілі є, рухаються до них набагато більш ефективно. А ті, хто живе без мети, пересуваються по життю тільки випадковим чином.