Нейтрофіли в крові підвищено

Нейтрофіли представляють собою найбільш широко представлену в периферичній крові групу лейкоцитів - білих кров'яних тілець, основне завдання яких полягає в боротьбі з чужорідними агентами. Саме нейтрофіли першими опиняються в місці проникнення інфекції і забезпечують так званий неспецифічний імунний захист (вони поглинають інфекційного збудника, перетравлюють його, а інформацію про нього передають лімфоцитам для формування надалі специфічної відповіді, тобто, вироблення антитіл).

Зароджуються нейтрофіли в кістковому мозку, після чого проходять ряд послідовних перетворень, щоб виявитися зрілою клітиною, здатною виконувати відведені їй природою функції. Ось етапи розвитку нейтрофіла:


  • мієлобласт;
  • промієлоцит;
  • мієлоцит;
  • метамієлоцит (юні нейтрофіли);
  • палочкоядерні нейтрофіли;
  • сегментоядерні нейтрофіли.

У нормі перші три форми знаходяться тільки в кістковому мозку. У периферичній же крові можуть бути менше 1% юних форм, від 1 до 6% палочкоядерних клітин, все ж інше представляють сегментоядерні зрілі нейтрофіли, тобто від 40 до 75% від загального числа лейкоцитів.

Перевищення нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові має назву нейтрофілеза.

Види нейтрофілезу

Виділяють:

  • відносний нейтрофілез, при якому загальна кількість лейкоцитів відповідає нормі, а ось нейтрофілів більше в процентному співвідношенні за рахунок зменшення інших груп (лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, базофілів, моноцитів),
  • абсолютний: він характеризується збільшенням числа нейтрофілів при підвищенні загальної кількості лейкоцитів.

Причини

Збільшення кількості нейтрофілів у периферичній крові практично завжди свідчить про патологію. Існує кілька груп захворювань, при яких можна очікувати нейтрофілезу.

  • Бактеріальні інфекції, причому чим важча інфекція, тим більша кількість нейтрофілів і більша кількість у периферичній крові їх незрілих форм. Це пояснюється просто: для боротьби з інфекцією кістковий мозок активно виробляє нейтрофіли, частина їх, не встигнувши дозріти, виходить у периферичний кровотік. Такий нейтрофілез називається «нейтрофілез зі зрушенням формули вліво» (в бік юних форм). Таку картину можна спостерігати при важких ангінах, скарлатинах, бактеріальних пневмоніях, пієлонефритах тощо. При генералізованих формах бактеріальних інфекцій (менінгококовий менінгіт, сепсис, бакендокардит тощо) можлива поява в периферичній крові будь-яких проміжних форм нейтрофілів аж до мієлобластів.
  • Гострі хірургічні і нехірургічні патології і травми, при яких спостерігається масивне руйнування тканин. До цієї групи захворювань належать гострий панкреонекроз, інфаркт міокарда, перфорація виразки шлунка, ураження жовчного міхура тощо.

Продукти розпаду в поєднанні з катехоламінами (гормонами стресу) дратують кістковий мозок, стимулюючи інтенсивне вироблення нейтрофілів.

  • Онкологічні захворювання. Тут механізм розвитку нейтрофілезу такий же, як і в попередньому випадку: розпад тканин стимулює вироблення нейтрофілів. Плюс ряд пухлинних клітин володіє здатністю синтезувати гранулоцитарний колоніестимулюючий фактор зростання, який додатково активує вироблення нейтрофілів, викликаючи паранеопластичний синдром. Важливо зауважити, що локалізація первинного вогнища пухлини в даному випадку значення не має.
  • Онкогематологічні захворювання. Тут мова йде найчастіше про гострі і хронічні мієлолейкози. Уражений кістковий мозок починає виробляти неповноцінні нейтрофіли у величезних кількостях, тому в цьому випадку можна спостерігати надвисокий нейтрофілез з великою кількістю незрілих і навіть недифференційованих клітин.

Існують і більш рідкісні причини виникнення нейтрофілезу (ендокринологічні захворювання з викидом великої кількості гормонів стресу, наприклад, феохромоцитому або тиреотоксичний криз, гемолітичні анемії, отруєння солями важких металів, вплив деяких лікарських препаратів).


Діагностика

Практично завжди виявлення в крові нейтрофілезу відбувається паралельно зі скаргами пацієнта на порушення самопочуття. Діагностичний пошук полягає у виявленні збудника інфекції та призначення відповідної схеми антибактеріального лікування. У разі гострого хірургічного захворювання проводиться екстрене оперативне лікування.

Онкогематологічні захворювання підтверджуються лише дослідженням кісткового мозку, а лікуються шляхом застосування складних схем хіміотерапії, а в разі їх неефективності - трансплантацією кісткового мозку.

Прогноз при нейтрофілезі безпосередньо залежить від тяжкості захворювання, що його викликало, а також від швидкості і грамотності проведених лікувальних заходів.

Фото: © Depositphotos

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND