Біполярний розлад відрізнили від депресії по фМРТ-сканах мозку

Австралійські вчені виявили, що біполярний розлад можна відрізнити від депресії за характером активності мозку навіть у фазі ремісії, тобто в момент, коли у пацієнта не проявляються симптоми того чи іншого захворювання. Проаналізувавши зображення мозку пацієнтів з біполярним розладом і пацієнтів з депресією, отримані за допомогою функціональної МРТ, вони виявили, що у перших активність мигдалини, а також її зв'язки з іншими відділами зазвичай нижче, йдеться в статті, опублікованій в.

Біполярний розлад характеризується приступами манії, що чергуються з депресивним станом. І той, і інший період тривають досить тривалий час, але манія зазвичай коротше і триває до декількох днів або тижнів, в той час як депресія розтягується на місяці. Зазвичай за допомогою звертаються саме в депресивний період, через що біполярний розлад буває складно відокремити від клінічної депресії.

Розділяти ці два розлади можна, наприклад, за допомогою вивчення активності головного мозку, особливо мигдалевидного тіла. Тим не менш, у більшості робіт відмінності в активності мигдалевидного тіла при двох різних афективних розладах вивчаються, в основному, під час депресивного епізоду. Абсолютно неясно, тому, чи можна розділити депресію і біполярний розлад за відсутності явних симптомів.

Вивченням цього питання вирішили зайнятися вчені з Сіднейського університету під керівництвом Майюреша Коргаонкара (Mayuresh Korgaonkar). У їх дослідженні взяли участь 73 людини: 23 пацієнти з біполярним і 25 пацієнтів з депресивним розладом у ремісії, а також 25 здорових людей у контрольній групі. Кожен з них пройшов фМРТ-експеримент, в ході якого активність мозку відстежувалася в той час, як випробовувані спостерігали за особами, що виражають різні емоції. Це було загрозливе, сумне, веселе і нейтральне обличчя. Стимули (зображення осіб) показували двома різними способами: протягом 500 мілісекунд з паузами по 750 мілісекунд і протягом 10 мілісекунд з паузами по 150 мілісекунд, під час яких було показано нейтральне обличчя. У першому випадку вчені відстежували усвідомлене сприйняття емоцій, а в другому - несвідоме.

Вчені зосередилися на мигдалевидному тілі та його спільній активності (функціональному зв'язку) з іншими ділянками, що беруть участь в обробці емоцій. У учасників з біполярним розладом в ремісії спостерігалася менша активність лівого відділу мигдалевидного тіла при свідомій обробці загрози і смутку і при несвідомій обробці щасливого обличчя. Також у пацієнтів з біполярним розладом спостерігався знижений зв'язок між мигдалевидним тілом і острівною часткою, а також з гіпокампом при розпізнаванні загрозливого виразу обличчя і підвищений - при обробці смутку.

Мигдалевидне тіло - невеликий білатеральний відросток, який відповідає за обробку емоцій (в основному - негативних). Різниця в його активності при обробці емоцій може вказувати на наявність психічних розладів: це також підтвердило і те, що в справжньому дослідженні контрольна група відрізнялася як від депресивних хворих, так і від хворих з біполярним розладом. Автори, таким чином, показали, що вивчення активності головного мозку при обробці емоцій може допомогти в діагностиці схожих за симптоматикою афективних розладів і в ремісії.

Незважаючи на розвиток нейровізуалізаційних методів для діагностики афективних розладів найпоширенішим методом все ще вважається розмова з психіатром. Він, однак, може бути неефективний: найчастіше навіть самий хороший фахівець може не побачити всієї повноти проблеми. Нещодавно вчені з MIT розробили спосіб автоматичної діагностики депресії з мови пацієнта, причому для цих цілей може підійти будь-який досить повний уривок розмови: людині необов'язково розповідати про свій емоційний і фізичний стан.