Мозок новонароджених виявився емоційно неспецифічним

Відділи мозку, що відповідають за обробку слухових і зорових стимулів, в дитинстві неспецифічно пов'язані з відділами, що відповідають за емоційну обробку. Це з'ясували американські вчені, які вивчили функціональні зв'язки між мигдалевидним тілом і ділянками скронево-теменних часток у дорослих людей і новонароджених дітей. Мабуть, при народженні мозок ще не здатний розрізняти складні стимули і реагувати на них відповідним чином: ця здатність з'являється далі в процесі розвитку та отримання досвіду. Стаття опублікована в журналі.

В обробці будь-яких сенсорних стимулів у тому числі беруть участь відділи, що відповідають за емоційну обробку: це дозволяє виділяти ті об'єкти, які потенційно можуть доставити задоволення або ж нашкодити, а також навчитися розпізнавати їх надалі. Так, відділи мозку, що відповідають за первинну (сенсорну) обробку, наприклад, зорових і слухових стимулів, функціонально пов'язані з мигдалевидним тілом - центром емоційної обробки.

При цьому досі незрозуміло, коли саме зв'язок між сенсорними відділами і відділами, що відповідають за обробку емоцій, з'являється. З одного боку, вона може бути вродженою: все ж емоційна реакція на зовнішні стимули - еволюційно усталений механізм. З іншого боку, розвиватися вона може вже після народження - але в такому випадку неясно, коли саме: після якогось періоду стимуляції або ж без неї.

Розібратися в цьому питанні докладніше вирішили Хізер Хансен (Heather Hansen) з Університету штату Огайо та її колеги, які зібрали дані з проекту з вивчення людського конектома Human Connectome і його відгалуження Developing Human Connectome, присвяченого вивченню розвитку мозкових структур. Всього дослідники відібрали фМРТ-дані про активність мозку в стані спокою 40 дорослих здорових людей і 40 немовлят, кожному з яких на момент сканування було менше тижня.

Вчені зосередилися на функціональних зв'язках між мигдалевидним тілом як відділом, що відповідає за обробку емоцій, і веретеноподібною звивиною і прилеглими до неї відділами скронево-теменної кори: ці структури входять в зорову систему і селективно активуються у відповідь на різну зорову стимуляцію (наприклад, обличчя або кольори). Додатково вчені вивчили і зв'язок між мигдалевидним тілом і ділянками слухової системи: первинною слуховою корою і верхньою скроневою звивиною, що бере участь в обробці складних аудиторних стимулів (у тому числі й мови).

Виявилося, що функціональні зв'язки між мигдалиною і розглянутими сенсорними відділами у дорослих людей і новонароджених значимо відрізняється (p < 0,05). Так, у мозку дорослих людей зв'язку міцніше між мигдалевидним тілом і ділянками кори, що відповідають за розпізнавання та обробку облич, тіл, об'єктів і складних аудиторних стимулів, а у немовлят - між мигдалевидним тілом, первинними зоровою і слуховою корою і ділянкою, що відповідає за обробку навколишнього середовища (порівняно з дорослими). В цілому, однак, функціональні зв'язки немовлят були пов'язані з сенсорними відділами неспецифічно.

Розпізнавання складних об'єктів необхідне для емоційної реакції на них. Робота вчених показує, що в дитинстві зв'язок між сенсорними відділами і мигдалевидною справою неспецифічний, тому емоційна обробка не спрямована на якісь певні об'єкти. Мабуть, складна емоційна обробка - це прерогатива вже трохи дорослого мозку, а ось мозку новонароджених вона недоступна.

У мозку новонароджених немовлят нейронів більше, ніж у мозку дорослої людини: у процесі формування зв'язків між ділянками і зміцнення функцій «зайві» нейрони гинуть. Саме тому в процесі розвитку новонароджений і немовлячий мозок сильно відрізняється від дорослого: наприклад, у перші місяці життя губи займають найбільше місця на карті активності сенсомоторної кори, тільки з часом поступаючись рукам.