Фромм Е. Мистецтво любити - рецензія

Автор статті Кирило Карпенко.

Рецензія опублікована: Шкільний психолог. - 2012. - № 6.

Еріх Фромм автор багатьох відомих книг: «Втеча від свободи», «Людина для себе», «Анатомія людської деструктивності», «Здорове суспільство», «Мати або бути» тощо. Але, мабуть, найзнаменитішою є «Мистецтво любити». Це маленький шедевр психології для широкого кола читачів.

Книга побачила світ 1956 року і неодноразово перевидавалася багатьма мовами. Розділи, присвячені цій книзі можна знайти в підручниках з культурології, що є яскравим свідченням перетворення «Мистецтва любити» на частину світової культури.

Чи любов є вдачею, почуттям, яке може опанувати всяку людину, чи це складне мистецтво, осягнути яке може тільки зріла особистість? Фромм рішуче відкидає перший підхід до любові. Для навчання вмінню любити, як і будь-якому іншому мистецтву, необхідно, по-перше, залучення до теорії, по-друге, оволодіння практикою і, по-третє, одержимість цим мистецтвом, зосередженість на ньому і повна самовіддача. Практика мистецтва любити складається з таких елементів як самодисципліна і зосередженість, терпіння і зацікавленість, об'єктивність і смирення, віра і активність. Вкрай важливий тут також приклад для наслідування: навчання за допомогою присутності зрілої, люблячої людини.

У Фромма особливий підхід до любові: він не ототожнює любов з Богом-особистістю, як це характерно для християнських мислителів («Бог є любов» (1 Ін. 4:16), і не зводить її до еротичного потягу, що характерно для багатьох психологів. Для німецького мислителя любов - це відповідь на проблему людського існування, яка бачиться в єднанні всіх людей як братів. Саме братська любов є основою, але в його концепції є місце й іншим видам любові: материнської, еротичної, любові до себе і любові до Бога.

Фромма критикують за ігнорування в цій книзі багатьох приватних питань, пов'язаних з мистецтвом любити. Однак, подібні звинувачення не зовсім обґрунтовані: «Мистецтво любити» - це свого роду маніфест, що викладає основи світогляду, він не має на меті розгляд вузькоспеціальних питань.

Принципова критика «Мистецтва любити» походить від релігійних мислителів і стосується концепції Бога у Фромма. Як відомо, він підходить до цього питання з нетеїстичних позицій. Але навіть противники Фромма читають цю книгу. З ідеями, що викладаються в ній, можна погодитися або не погодитися, але байдужим вона не залишить жодної мислячої людини.