У Місяця колись було магнітне поле

Наша небесна супутниця не має глобального магнітного поля. Є окремі намагничені ділянки, по «погоди» вони не роблять. Але, здається, так було не завжди.

Місячні «завитки» (swirls) - загадкові структури на видимій поверхні Місяця. Вони нагадують яскраві хмараподібні структури, які ніби намальовані на темному тлі. Найбільш відома структура Reiner Gamma, яка в колах астрономів-аматорів вважається однією з найзнаменитіших аномалій Сонячної системи.

Відомо, що зони аномалій володіють локальною спробованістю, але ніхто поки не намагався зрозуміти, як вона виникла.

Попередні експерименти показали, що багато місячних породи набувають магнітних властивостей при температурі понад 600 градусів Цельсія в середовищі, вільному від кисню. Це відбувається тому, що деякі мінерали руйнуються при високих температурах, з утворенням металевого заліза. Якщо це відбувається в досить сильному магнітному полі, новоутворене залізо буде намагатися відповідно йому.

Райнер Гамма. На Місяці.

На Землі це явище (палеомагнетизм) є і є основою серйозних наукових теорій. Але, тут залізо окисляється киснем або реагує з розчиненими у воді кислотами. Після цього результати реакцій накопичуються в осадових породах і при цьому орієнтуються по магнітному полю. На Місяці всього цього немає - там діамагнетики можуть зорієнтуватися по полю тільки в розплаві.

Команда дослідників з університетів Ратгерса і Каліфорнійського в Берклі спробувала математично змоделювати процеси, що відбувалися колись на Місяці.

За результатами їх роботи, джерелом місцевого магнетизму можуть бути протяжні структури типу залізних жив, що утворилися в ту епоху, коли на Місяці ще був вулканізм.

А джерелом їх намагниченості було зовнішнє по відношенню до них магнітне поле. Поле Місяця. Це було зовсім недавно - від 1 до 2.5 мільярдів років тому.

З подробицями можна ознайомитися в статті, опублікованій в Journal of geophysical research.