Вчені встановили вік одного з найдавніших ударних кратерів Землі

Величезний ударний кратер, який ховається глибоко під льодовиком Гайавата в Гренландії, ймовірно, з'явився після зіткнення астероїда шириною в кілометр із Землею 58 мільйонів років тому.

Через складність роботи в Гренландії вчені вивчали це питання більше 7 років

Як відзначають вчені, це сталося приблизно через вісім мільйонів років після сумнозвісного зіткнення, в результаті якого загинула більшість динозаврів.

Кратер, які також називається Гайавата, вперше був виявлений у 2015 році. Дослідники підозрювали, що він був утворений метеоритом десь між 12 000 і трьома мільйонами років тому. Ці дати приблизно відповідають останньому льодовиковому періоду. Геологічні особливості кратера також натякають на те, що астероїд, який його створив, врізався у вже сформований крижаний покрив.

Однак ця теорія була сформована на непрямих доказах, таких як радарне сканування. З моменту виявлення вчені продовжували вивчати кратер, щоб визначити його справжній вік. Це зайняло так багато років, тому що велика частина зразків знаходиться під кілометровим шаром льоду, зібрати прямі «докази» справжнього віку виявилося непросто.

Як вчені проводили дослідження в льодах

Використовуючи два різні методи датування, дослідники з Данії та Швеції, зрештою, прийшли до однієї дати. «Визначення нового віку кратера здивувало всіх нас», - каже геолог Майкл Сторі з Данського музею природної історії. «Я переконаний, що ми визначили фактичний вік кратера, який набагато старший, ніж колись думали багато людей».

Докази віку були отримані з берегів річок нижче за течією льодовика Гайавата, які виносять каміння і пісок з корінних порід під крижаним покривом на відкрите місце.

Фахівці з Національного музею природничої історії в Швеції зосередилися на скелях на березі річки, які містять мінерал циркон. Коли на цей мінерал падає метеорит, він утворює нові кристали, які включають радіоактивний елемент уран і свинець. Вивчення співвідношення урану і свинцю може показати, коли саме почалася кристалізація.

Дослідники з Данії використовували аргон-аргоновий метод датування. Нагріваючи пісок, зібраний нижче за течією, за допомогою лазера, команда змогла вивільнити газоподібний аргон з окремих зерен. Ізотопи цього газу допомогли визначити, скільки радіоактивного розпаду сталося з моменту, коли мінерали розплавилися від удару метеорита.

Аргон-аргоновий метод передбачає, що астероїд впав на Землю в пізньому палеоціні, десь між 56 і 66 мільйонами років тому, в той час як ураново-свинцевий метод говорить про 58 мільйонів років тому.