Звідки в океані мертві зони і чим вони небезпечні для нас з вами

Дослідники виявили, що весь цей час неправильно оцінювали розмір мертвих зон океану - тих його областей, де майже відсутній кисень.

У новому дослідженні вчені попереджають, що наші оцінки «мертвих зон» Світового океану можуть бути вкрай заниженими через біологічний зворотний зв'язок у формі «темного» вуглецю. Анаеробні організми, що живуть у таких зонах, все ще можуть перетравлювати темний вуглець без допомоги сонячного світла. Оскільки вони споживають вуглець в якості палива навіть за відсутності сонячного світла, змінюють наше розуміння того, де знаходяться мертві зони, а також знання про загальну кількість вуглецю в океані.

Аравійське море - рекордсмен за розміром мертвої зони: на території, що перевищує за площею штат Флорида, повністю відсутній кисень. Забруднення океану відходами життєдіяльності людини призводить до появи у воді нових хімічних компонентів. Флора і фауна не встигають адаптуватися до таких умов і вимирають, а виживати виходить лише в анаеробних бактерій (тобто тих, яким для життя не потрібен кисень). Ще одні рекордсмени по частині живучості - це мікроскопічні водорості. Їх так багато, і вони так швидко пристосовуються до нового середовища, що стали відмінними індикаторами. Поглянувши на склад водоростей, вчені можуть досить точно сказати про те, чим забруднена вода в даному регіоні.

Саме водорості і стали причиною постійного розширення мертвих зон. Вони споживають кисень, а оскільки заражена водоростями водойма сама собою не очиститься, їх стає все більше. Більше водоростей = ширша мертва зона. Вивчати такі зони непросто, проте нещодавно вчені зіткнулися з однією дивовижною обставиною.

З'ясувалося, що в мертвих зонах зустрічаються анаеробні бактерії, які можуть перетравлювати вуглець без енергії сонячного світла. Таким чином вони мимоволі створюють вуглецевий слід, який нагадує продукти життєдіяльності звичайних фотосинтетиків. Іншими словами, вони маскують реальні розміри мертвих зон для хімічних детекторів, що спотворює наше сприйняття дійсності.

Наскільки безжиттєвими є мертві зони насправді? Ну, життя там все-таки є. Навіть деякі риби вчаться пристосовуватися до проживання у воді з гранично низьким вмістом кисню, адже там немає конкурентів і потенційних хижаків. Але якщо дивитися глобально, то розширення мертвих зон призводить до помітного скорочення числа мешканців океану, так що вчені стурбовані ні на жарт.

Сьогодні науці відомо приблизно 700 мертвих зон, проте всі разом вони становлять менше 1% від загальної площі океану. Але тепер, коли ми знаємо, що деякі фактори маскують від нас справжній стан справ, ситуація може змінитися - не виключено, що насправді людство недооцінює загрозу.