Як німецьке ракетне чудовисько передбачило майбутнє

20-ті роки були божевільним часом. В Америці джаз був скрізь - так само, як і незаконна випивка. В Японії почалася епоха Сьова, а в Німеччині рейхсмарки використовувалися як шпалери, а до автомобілів прив'язували ракети. Навіть якщо щось не мало сенсу, це «щось» було дозволено.

Справедливості заради варто сказати, що за часів Веймарської республіки «гроші-шпалери» якраз мали сенс. Після підписання Версальського договору, який змусив Німеччину визнати свою провину і виплатити репарації за Першу світову війну, екстремальна гіперінфляція накрила країну. Можливо, одночасне вживання слів «екстремальний» і «гіпер» здасться вам зайвим, але темп всього цього фінансового хаосу був воістину страшний.

Він був настільки диким, що на початку десятиліття набула поширення медична хвороба, відома як «нульовий інсульт» - недуга, що змушувала страждальців писати нескінченні ряди нулів. Мільярд, а потім і трильйон рейхсмарок на очах втрачали будь-яку цінність.

Серед усіх цих нулів несподівано виникла людина на ім'я Рокет Фріц, якій належав, можливо, найпікантніший винахід десятиліття - Opel RAK.2.

Важливо заново відзначити божевілля і безстрашність цієї людини. Насправді «Рокет Фріц» - це не те ім'я, яке батьки дали йому при народженні. Справжнє ім'я - Фріц Адам Герман фон Опель, і якщо ось це останнє «фон Опель» звучить якось знайоме, то тому, що його Opel досі є автомобільним брендом. Сьогодні Opel відомий, як європейський підрозділ General Motors - свого роду континентальний еквівалент Chevrolet.

Однак у далекому 1928 році на першому плані були глибокі зв'язки з сім'єю Опель. Фріц фон Опель міг би зайнятися безліччю неквапливих приємних занять, якими зазвичай займалися люди з приставкою «фон» в імені - наприклад, кайтсерфінгом, віндсерфінгом і бог його знає яким ще серфінгом, але замість цього він вирішив зв'язатися з маркетингом.

Зокрема, він зосередився на маркетингу продуктів сімейної компанії. І тоді здавалося, що він знав лише один-єдиний спосіб просувати продукцію: причіпляти до неї ракети!

Божевільний RAK.2 став, як випливає з назви, другою частиною серії ракетних автомобілів. Першою спробою причепити ракети до речей був RAK.1, і він вважається першим у світі автомобілем з ракетним двигуном. У той час ракетні автомобілі перебували в зародковому стані, а Аполлон-11 ще не встиг доставити людей на Луну. Курт Фолькхарт розігнав RAK.1 до запаморочливої швидкості в... 75 км/год. Загалом, потрібно визнати, що RAK.1 був не дуже вражаючою машиною.

Тому з RAK.2 Рокет Фріц зрозумів: або ризикуєш, або вимітаєшся з бізнесу до чортової матері. Була розроблена формула: шасі люксової моделі Opel 10/40 PS плюс 24 твердопаливні ракети в задній частині і 120 кг ракетного палива. Кожне натискання на педаль газу займало нову ракету.

«Цього було достатньо, щоб підірвати цілий квартал», - таку оцінку давав Фріц, коли згадував свої «польоти в майбутнє». Він ніколи не носив шолом, тому що «шоломи для слабаків» або щось в цьому роді...

Opel RAK.2 примудрився розігнатися трохи швидше, ніж RAK.1, досягнувши 237 км/год. На жаль, цього було недостатньо, щоб побити світовий рекорд швидкості на землі, який на момент травня 1928 року (коли автомобіль був протестований) вже перевищував 320 км/год.

Цілком можливо, що машина була здатна на більше, але Фріц порахував 237 км/год прийнятною швидкістю, особливо коли передній край боліда став небезпечно підніматися вгору, незважаючи на нібито генеруючі притискну силу регульовані крила, «пришиті» з боків.

У 1928 році більшість людей ще не розуміли до кінця терміну «аеродинаміка». Але тим не менш, другий RAK виявився необузданим бійцем.

Вже після першої «прогулянки» прямою за кермом RAK.2 Рокет Фріц усвідомив, що це тільки початок... Початок подорожей не автомобільних, а космічних!

Після завершення заїзду Опель вистрибнув з машини і звернувся до натовпу, що зібрався на берлінському треку AVUS, все на ту ж тему ракетного майбутнього.

Адреналін все ще циркулював по його венах. Опель урочисто оголосив, що його наступна мета - освоїти літак з ракетним двигуном, і поспішив обнадіяти глядачів: «Мрійте з нами про день, коли перший космічний корабель облетить навколо Землі швидше, ніж Сонце».

Німецький журнал Das Motorrad назвав це «першим практичним кроком до завоювання космосу». До моменту смерті Фріца в 1971 році людство вже зробило величезний стрибок у досягненні цієї мети.

RAK.2 не просто захоплював глядачів. Він став одним з перших метафоричних стартових майданчиків у майбутнє, проклавши шлях для ракет, які зрештою доставили Ніла Армстронга, Базза Олдріна і Майкла Коллінза на Місяць.

А тим часом, Фріц фон Опель продовжував творити і створив потяг з ракетним двигуном, який самоліквідувався, потім ще один потяг з ракетним двигуном, який теж самоліквідувався, потім глайдер з ракетним двигуном, який... Ну ви самі все зрозуміли. Добре хоч, що Фріц не пілотував жодне з цих творінь.

Фон Опель не зміг порозумітися з нацистським бізнесом, який нагрянув у наступне десятиліття, і в 1940 році поїхав до Нью-Йорка, де у нього народився син Ріккі фон Опель - майбутній гонщик Формули-1.

Однак, Ріккі був не надто успішний. Напевно, йому варто було спробувати причіпляти ракети до своєї машини...