Полудень 25-й рік

2 грудня 1995 року в космос вирушила сонячна обсерваторія SOHO (Solar and Heliospheric Observatory). Очікувалося, що апарат пропрацює два роки, проте SOHO, переживши низку поломок, досі досліджує наше світило, а її наукову програму хочуть продовжити до 2022 року. розповідає, показує і навіть дає послухати, що побачила і з'ясувала обсерваторія, яка ось уже чверть століття вдивляється у вогняний лик нашої зірки.

Титул найстарішого апарату, що безперервно стежить за Сонцем, належить зонду Wind, запущеному в 1994 році. Однак він не отримує прямі зображення зірки, а лише визначає параметри сонячного вітру, перетворюючи їх на спектри та графіки. А ось SOHO по праву може вважатися рекордсменом за тривалістю повноцінних спостережень за нашою зіркою, які включають в себе отримання фотографій Сонця.

Завдання обсерваторії - відповісти на три важливі питання про Сонце:

• яка структура і динаміка надр нашої зірки?
• що таке сонячна корона і чому вона аномально розігріта?
• де народжується сонячний вітер і як він прискорюється?

Крім того, SOHO став для дослідників одним з головних постачальників інформації про космічну погоду, допомагаючи її передбачати.

Сама обсерваторія працює на гало-орбіті навколо першої точки Лагранжа в системі «Земля - Сонце» і оснащена арсеналом з 12 наукових приладів. Вона може отримувати зображення зірки на різних довжинах хвиль і реєструвати потоки заряджених частинок, електромагнітні поля і коливання Сонця.

Океан плазми

Завдяки SOHO астрономи отримали повноцінне уявлення про те, як змінюється активність Сонця в ході 11-річного циклу, а геліофізика вийшла на новий рівень розуміння механізмів, що керують поведінкою зірки.

Обсерваторія отримала перші карти руху плазмових потоків у конвективній зоні Сонця, дозволила вченим описати структуру сонячних плям, фотографувала величезні протуберанці і потужні корональні викиди маси, вивчала механізми прискорення повільного і швидкого сонячного вітру.

SOHO належить також ряд геліофізичних відкриттів:

• реєстрація сонячних торнадо, що народжуються в нижній атмосфері зірки;
• перше пряме спостереження сонцетрусу - сейсмічних хвиль у фотосфері зірки, викликаних спалахом;
• опис нового типу сонячних цунамі, ударних хвиль, що поширюються в хромосфері світила. SOHO побачила подібні хвилі ще вище, в сонячній короні - їх зараз називають EIT-хвилі, на честь інструменту на борту SOHO.

SOHO вивчає не тільки зовнішні, але і внутрішні шари зірки, реєструючи і досліджуючи поширення хвиль на Сонці. Завдяки обсерваторії вчені змогли виявити низькочастотні гідродинамічні гравітаційні хвилі, за якими вони ганялися понад 40 років - це дозволило визначити швидкість обертання ядра зірки.

А пульсації Сонця, зафіксовані SOHO, астрономи навіть перевели в звук, доступний людському вуху.

NASA · Sun Sonification

Ловець комет

Після початку роботи обсерваторії з'ясувалося, що SOHO добре підходить не тільки для вивчення найближчої до нас зірки, але і для пошуку і спостережень комет, що зближуються з Сонцем - як просто проходять свій перигелій, так і представників сімейства навколосовнечних комет. Поставити «на потік» відкриття комет вдалося завдяки кільком факторам: знімки, зроблені апаратом, викладаються у відкритий доступ, для спостережень в основному використовуються коронографи, що дозволяють прибрати засвічування від самої зірки, а NASA запустило проект громадянської науки «Sungrazer», мета якого - пошук нових малих тіл Сонячної системи.

У червні 2020 року цей «конвеєр відкриттів» пройшов позначку 4 тисячі нових об'єктів і явно не закінчився - до середини вересня добровольці знайшли в даних ще 63 комети. SOHO спостерігала цього року і комету C/2020 F3 (NEOWISE), що стала найяскравішою в північному небі за останні 20 років.