У NASA створюють ядерний реактор для міжпланетних перельотів

Інженери NASA розповіли про проект Kilopower - компактний і надійний ядерний реактор з високим ККД, який в майбутньому допоможе нам заснувати колонії на Місяці і навіть Марсі.

Експериментальний мініатюрний ядерний реактор, відомий як Kilopower, призначений для живлення пілотованих аванпостів за межами Землі. Він може бути готовий до випробування в космосі вже до 2022 року. Про це заявив керівник проекту в Лос-Аламоській національній лабораторії Міністерства енергетики, розташованої в Нью Мехіко.

Виступаючи на нещодавній телеконференції, голова проекту Патрік МакКлюр заявив від свого імені, що проект «буде готовий до польоту через три роки». Один такий реактор може видавати до 10 кіловат електроенергії, яких вистачить для живлення, наприклад, декількох будинків. NASA прогнозує, що 4 енергоблоки Kilopower можуть безперервно служити джерелом енергії для пілотованого аванпоста протягом як мінімум 10 років.

У січні 2018 року, коли система пройшла низку випробувань, Лі Мейсон, головний археолог NASA в галузі зберігання енергії, заявив, що агентству необхідне «джерело живлення, здатне працювати в екстремальних умовах». Kilopower відкриває доступ навіть до несприятливих регіонів Марса, наприклад до північних ширіт, де можуть знаходитися потенційні запаси води у вигляді крижаних відкладень. Цей реактор можна розгорнути і на Місяці, щоб людство могло добувати зразки породи, а в майбутньому і будувати справжні місячні шахти.

Прототип, відомий як KRUSTY (так, це відсилання до Сімпсонів), містив в собі ядро з урану-235 розміром з рулон паперових рушників. «Натрієві теплові трубки пасивно передають тепло реактора високоефективним двигунам Стірлінга, які перетворюють тепло в електрику», пояснюють інженери.
Основним конкурентом Kilopower є сучасні космічні генератори енергії, відомі як радіоізотопні термоелектричні генератори (РІТЕГ), які живили космічні кораблі ще в місіях Voyager. РІТЕГи, які також є міні-ядерними реакторами, здатні перетворювати близько 7 відсотків тепла реакції розпаду в електрику. KRUSTY, своєю чергою, зміг видати 30 відсотків. «Це був надзвичайно успішний тест», розповів МакКлюр.

Звичайно, проекти такого масштабу можуть бути відкладені через десятки різних причин (телескоп імені Джеймса Вебба - яскравий тому приклад), а тому реальний запуск реактора може відбутися в середині 2020-х років. Однак це вкладається в поточний план NASA (нагадаємо, що він розписаний аж до 2030 року), так що найбільша проблема - стабільне і надійне джерело енергії для створення виробничої бази на Марсі і Місяці - дуже скоро може бути вирішена.