Як вчені шукають «нульового пацієнта» пандемії

Пандемії відбуваються кілька разів на століття. Вчені досліджують причини і наслідки спалаху хвороби і намагаються знайти методи лікування. Тому вкрай важливо виявляти і вивчати перший випадок зараження або «нульового пацієнта». Як фахівцям вдається розпізнати його?

Вчені все ще перебувають у пошуку нульового пацієнта COVID-19.

Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані і думки авторитетних експертів у сфері здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз і призначити лікування може тільки лікар.

Крім цікавості та бажання здійснити відкриття, вчені переслідують три основні цілі при виявленні «нульового пацієнта»: з'ясування походження інфекції; отримання інформації про те, як запобігти виникненню спалахів захворюваності; запобігання негайному поширенню хвороби на території, де вона вперше була виявлена.

Саме поняття «нульовий пацієнт» народилося через помилку переклад. на початку епідемії ВІЛ на початку 1980-х. Першого ВІЛ-інфікованого в офіційних документах називали «пацієнт О», а в ЗМІ його назвали «нульовим». Вчені називають перший випадок зараження - індексним випадком, а першу заражену людину - первинним випадком.

З початку пандемії COVID-19 вважалося, що первинний випадок був виявлений на ринку морепродуктів в Ухані, але китайські вчені вважають, що SARS-CoV-2 почав поширюватися набагато раніше.

Пошук первинного випадку починається з визначення типу збудника захворювання. У разі COVID-19 - це зооноз - так називають захворювання, викликані патогенами, які переходять від тварини до людини. Це може бути викликано різними причинами: «вторгнення» людини в природне середовище проживання тварин, зміна харчових звичок людини або зміна клімату. Інші приклади зоонозних захворювань - це лихоманка Ебола, свинячий і пташиний грип, вірус Зіка або ВІЛ.

Популярна гіпотеза свідчить, що «нульовий пацієнт», перш ніж став таким, з'їв м'ясо змії або ящера панголіна, які могли бути проміжною ланкою між людиною і кажаном.

Щоб відшукати переносника зоонозу, вчені порівнюють ДНК патогена (організму, що викликав захворювання) у людей і тварин. Чим більше збігів у послідовності нуклеотидів, складових геном, тим більш близькі ДНК патогенів. Близькість послідовностей вказує вченим на тварину-господаря вірусу. Для SARS-CoV-2, що вражає людину, найбільш близьким збігом (96%) виявився вірус кажанів RaTG13. Крім цього, SARS-CoV-2 накопичує мутації так само, як патоген рукокрилих. Але фахівці не беруться остаточно називати джерело, тому що тварини активно взаємодіють один з одним і можуть обмінюватися вірусами. Як ми вже говорили, вчені вважають, що переносником SARS-CoV-2 стало м'ясо змії або ящера, але вірус панголіну ідентичний SARS-CoV-2 тільки на 91%. Досі вчені не сходяться на думці, адже невеликі, на перший погляд, 4% або 9% не доводять предка SARS-CoV-2.

Ускладнюють розуміння і мутації, які трапляються при кожній передачі вірусу від організму до організму. Вчені називають їх штаммами. На сьогоднішній момент відомо більше тисячі штамів коронавірусу, вчені навіть навчилися передбачати появу нових за п'ять місяців. Процес трансформації вірусу пов'язаний зі зміною гена спайкового білка і зміною наборів нуклеотидів в інших генах.

Для того щоб зв'язати всі мутації, вчені будують генеалогічне древо SARS-CoV-2. Вони порівнюють послідовності вірусних образів і будують взаємозв'язки на основі генетичних подібностей і відмінностей. Сьогодні доступні десятки тисяч різних послідовностей SARS-CoV-2, і їх порівняння, - трудомістка робота.

Нульовий пацієнт був носієм першого штаму - це корінь генеалогічного дерева вірусів, з якого послідовними мутаціями виходять всі інші штами. Але первинний випадок COVID-19 досі невідомий.

Ринок морепродуктів є джерелом першого масового спалаху, проте перший діагноз зараження хворобою, яку тільки через кілька місяців назвали COVID-19, поставили 1 грудня 2019 року, на місяць раніше, ніж влада Китаю оголосила про перший офіційний випадок.

Практично всі вчені згодні, що SARS-CoV-2 не був розроблений в лабораторії в Ухані, де нібито стався випадковий витік. При порівнянні генетичної послідовності RaTG13 (вірус кажанів) з SARS-CoV-2 відмінності випадковим чином розподіляються по геному. У спроектованому вірусі, вважають вчені, були б чіткі блоки змін, які являють собою введені послідовності з іншого вірусного джерела.

За матеріалами scienceabc.com