Apple проти Qualcomm: шах і 1916?

Пам'ятаєте старий жарт про вісім «бейсбольних» біт? А ось найбільшим гравцям мобільного ринку, схоже, може виявитися зовсім не до сміху. Судіть самі: шістдесят чотири біти, якими не так давно наділила свої чіпи Apple, вже серйозно вдарили по репутації Qualcomm, а можливо, і по самій Android. Як саме? Давайте розберемося.

Процесору під номером 810, що входить в популярну лінійку Snapdragon, явно не позаздрити з точки зору сприйняття його ринком. Одні виробники просто передумали встановлювати чіп у свої гаджети, іншим же довелося відкласти виробництво нових моделей, запланувавши випуск на середину або кінець року. Один з найбільших замовників, південнокорейська Samsung, повністю відмовилася від використання продукції Qualcomm в нових смартфонах Galaxy S6, зробивши вибір на користь власної розробки під назвою Exynos. Примітно, що обидва типи процесорів непогано уживалися раніше: апарати для внутрішнього ринку оснащувалися фірмовими чіпами, в той час як «дракон» займав своє місце в призначених для міжнародних продажів моделях. Звичайно, можна припустити, що керівництво компанії просто визнало за потрібне своєчасно перейти на власну елементну базу, благо Samsung є великим виробником процесорів, до того ж свої чіпи розробляє і Apple, яка традиційно є зразком наслідування для індустрії в цілому і азіатських марок зокрема. Однак щось підказує, що рішення гіганта було скоріше вимушеним заходом: багаторічну співпрацю з перевіреним постачальником навряд чи варто припиняти відразу з одних лише «патріотичних» міркувань. Так в чому ж справа?

Трохи повільніше, коні

Безумовно, на сьогоднішньому ринку смартфонів вже присутні апарати, побудовані на базі Snapdragon 810, наприклад HTC One M9 або LG G Flex 2, і оцінити працездатність процесора не складає труднощів. Постійне збільшення продуктивності елементів, особливо інтенсивним шляхом - за допомогою збільшення числа ядер, нарощування тактових частот і т. д. призвело до того, що поряд з класичним для сегмента енергоспоживанням в розряд важливих нюансів перейшли і колись нетипові для мобільних рішень показники на кшталт тепловідділення, а з ним і вимушене зниження частот - так званий тротлінг. І тут починається, мабуть, найцікавіше.

Ресурс ArsTechnica відомий на просторах Мережі своїми детальними оглядами. Не обійшлося тут і без розгляду вже згаданого чіпа від Qualcomm, і ось якої про нього думки журналісти:

Зрозуміло, нескладно здогадатися, що нинішні моделі Qualcomm аж ніяк не є її останніми досягненнями. Але чому компанія не стала як слід допрацьовувати лінійку, яка володіє серйозним потенціалом, віддаючи перевагу поступовому (і еволюційному) її розвитку випуск проміжного рішення? Мабуть, на той момент тільки один фактор міг «переконати» Qualcomm поставити клієнтів перед вибором між недостатньою продуктивністю, затримками у виробництві або навіть переглядом відносин з надійним постачальником. Вже здогадалися, який?

За двома зайцями

Коли у вересні 2013 року Apple представила iPhone 5s, щодо 64-розрядного процесора А7 як представники індустрії, так і багато користувачів були налаштовані скептично. Та яка ж це інновація, якщо їй немає реальних застосувань, говорили одні. Суцільний маркетинг, обурювалися інші. А тим часом випуск чіпа припав на дуже невідповідний час для такої компанії, як Qualcomm, один з топ-менеджерів якої називав А7 не інакше як «пустушкою». Нова 820-та модель в лінійці Snapdragon стане широкодоступною не раніше 2016 року, і вендорам довелося знову вибирати, але вже між двома різними стратегіями. Про що йдеться? Щоб не впасти в бруд обличчям, виробникам знадобилося або дотримуватися поточного циклу і застосовувати нову архітектуру в більш пізніх моделях, або ж надходити за класичним для світу ПК і Android сценарієм, заманюючи покупця «паперовими мегагерцями». Проблема в тому, що обидва варіанти так чи інакше грають на руку Apple: у першому випадку на боці компанії залишається маркетингова перевага, а в другому, зі значною ймовірністю, ще й технічна, адже сліпа гонка специфікацій зазвичай не несе реальної користі для споживача, збільшуючи енергоспоживання і навіть підсумкову вартість кінцевих пристроїв. Це чудово розуміють у керівництві компанії, як, втім, і той факт, що менш економічні компоненти призведуть до необхідності збільшувати ємність акумуляторів і, як наслідок, змінювати конструкцію корпусу апаратів. Надійним тилом для Купертіно стала і горезвісна взаємна інтеграція компонентів.

На
жаль для виробників, платформа Android виявилася просто не готова до переходу на нову архітектуру як технічно, так і програмно: до того ж до відсутності необхідної апаратної бази, ОС явно не розраховувалися на 64-розрядне оточення аж до версії Lollipop. Втім, Google зорієнтувалася досить швидко, і роботи в цьому напрямку, ймовірно, почалися незабаром після виходу на ринок Apple A7. Qualcomm же довелося якомога швидше налагоджувати випуск нових чіпів, не відмовляючись при цьому від наявних моделей. Результатом став горезвісний 810-й, який наділили всіма рекламними перевагами нової платформи, але «забули» довести до розуму технічну частину. І при всьому цьому Apple, на думку критиків, найбільше спирається на маркетинг. Залізна логіка, чи не так?

Замість епілога

Дуже шкода, що ключові гравці часто не хочуть вчитися на чужих помилках, чіпляючись за колишні стереотипи. Як показує практика, несерйозне ставлення до сміливих, але таких, що здаються на перший погляд, несерйозними або несвоєчасними рішеннями конкурентів здатне погубити будь-якого корифея, який «прогавив» свого часу якусь незначну на його думку деталь. Мабуть, у випадку з Apple, з подачі якої відправлений на спокій вже не один безтурботний метр, це твердження актуальне подвійно. Звичайно, навряд чи мова йде про такі далекосяжні наслідки у випадку з Qualcomm, але нинішня ситуація зайвий раз демонструє, що в Купертіно вміють розігрувати найбільш несподівані «багатоходівки» на шаховій дошці світового ринку не тільки гаджетів, але і комплектуючих.