Чергове викриття в галузі біомедичних досліджень: у журналі вийшла стаття, автор якої підрахував кількість публікацій, зроблених на неправильно ідентифікованих клітинних лініях. Іншими словами, автори цих робіт думали, що працюють з однією клітинною лінією, а насправді це були зовсім інші клітини з іншими властивостями. За найм'якшою оцінкою, більше 30 тисяч статей містять сумнівні результати, і це, очевидно, одна з причин тотальної невиробленості даних у сучасній науці. Насправді таких статей набагато більше.

Ім'я «Хаббла» стало натхненним для телескопа. Далеко не кожен може згадати, чим займаються «Спітцер» або «Кеплер», але «Хаббл» знають всі. Його фотографії перекочували на логотипи браузерів, обкладинки музичних альбомів і принти на одязі. Це той рідкісний випадок, коли виняткова популярність повністю відповідає науковій значущості: дані телескопа дозволили зробити відкриття самого фундаментального, космологічного рівня. Однак, якщо починати згадувати історію «Хаббла», дуже швидко стає зрозуміло, що всього цього могло б і не бути, якби не згорнута зараз програма космічних шатлів.

Шведські медики з'ясували, що черепно-мозкові травми підвищують ризик виникнення деменції навіть через 30 років після їх отримання, хоча з часом він знижується. Це показало дослідження, проведене на загальнонаціональній вибірці жителів Швеції старше 50 років, яке було опубліковано в.

Випадок Гаїті і Домініканської Республіки став широко відомий завдяки популяризатору науки Джареду Даймонду. У своїй книзі "Колапс: Чому одні суспільства приходять до процвітання, а інші - до загибелі "він по суті зарахував Домініканську Республіку до перших, а Республіку Гаїті - до других. З такою оцінкою згодні й інші фахівці. Момент, коли відбулася ця «велика розбіжність», теж багатьом здається однозначним: у 1967 році домініканський президент Хоакін Балагер ввів заборону на вирубку лісів, тоді як у Гаїті як і раніше активно використовували деревне вугілля. Результат можна спостерігати на фото із супутника: у Домінікані станом на 2005 рік лісом покрито 28 відсотків території, а в Гаїті - всього один відсоток. Але відповідь на головне питання - як вийшло, що дві настільки близькі країни так по-різному розпорядилися лісовими багатствами і чи точно цим обумовлена різниця в їх розвитку, - далека від прозорості.