Депресію і біполярний розлад запропонували діагностувати за аналізом крові

Вчені з США провели масштабне дослідження зразків крові пацієнтів, які зверталися за медичною допомогою з симптомами депресії або манії, а також проаналізували дані в літературі. Авторам вдалося визначити 23 біомаркери в крові людей, які, можливо, в майбутньому дозволять точніше діагностувати депресію і біполярний розлад, розрізняти ці два стани і підбирати більш ефективну для конкретного пацієнта терапію. Робота опублікована в.

З афективними розладами (розладами настрою) хоча б раз у житті за статистикою стикається один з чотирьох людей. Зокрема, депресія - одна з найчастіших причин зниження працездатності у людей у віці 15-44 років. Для афективних розладів поки не існує об'єктивних способів діагностики, до того ж подібні розлади часто піддаються стигмі в суспільстві, і пацієнти нерідко не звертаються за допомогою. Через це часом неможливо діагностувати або вірно діагностувати розлади настрою: наприклад, замість біполярного розладу пацієнтам ставиться депресія. В результаті люди, яким потрібна допомога, не отримують оптимального лікування.

Біомаркери захворювань у крові - обіцяний показник для об'єктивної діагностики подібних захворювань. Визначення депресії або біполярного розладу за аналізами крові, в теорії, може допомогти не тільки з точною постановкою діагнозу, але і підбором найбільш ефективної терапії для кожного конкретного пацієнта.

Раніше команда вчених з Індіанського університету під керівництвом Олександра Нікулеску (Alexander Niculescu) описала ті маркери експресії генів у крові людини, які вказують на підвищену ймовірність суїцидального результату. У новому дослідженні вчені шукали гени, знижена або підвищена експресія яких би вказувала на наявність афективних розладів у людини, і конкретно - депресії та біполярного розладу.

Протягом декількох років вчені працювали з 44 людьми, які звернулися за медичною допомогою з проявами афективних розладів. Кожен з цих людей до шести разів відвідав фахівця, і між візитами проходило від трьох до шести місяців. Стан пацієнтів оцінювали за існуючими в медичній практиці критеріями, і брали у них зразки крові для пошуку біомаркерів. Також була незалежна група пацієнтів, за біологічними зразками та історіями хвороби якої вчені перевіряли потенційні біомаркери, і тестова вибірка, для якої автори пробували передбачити стан тільки за їх аналізами крові. При цьому дослідники прагнули знайти зв'язок не тільки між депресією і біомаркерами, а й між коливаннями між періодами депресії і манії та показниками крові: це дуже важливо для точної діагностики біполярного розладу.

В результаті аналізу отриманих зразків автори роботи виявили 23 потенційних гена, знижені або підвищені показники експресії яких можуть вказувати на афективні розлади у пацієнтів. Ці гени відіграють роль у регуляції циркадних ритмів, диференціації клітин, а також передачі сигналів між клітинами. Отримані дані вчені перевірили на відтворюваність і на здатність передбачати стан пацієнтів.

Не всі з цих біомаркерів однаково точно передбачали депресію або манію у різних груп пацієнтів. Наприклад, точність передбачення була на 10-20 відсотків вищою для жінок, ніж для чоловіків. Автори роботи припускають, що це може бути і через будь-які біологічні особливості, пов'язані зі статтю, так і через те, що чоловіки не так точно описують свої симптоми фахівцям або рідше звертаються за медичною допомогою. Останнє тільки сильніше показує необхідність об'єктивного способу діагностики розладів настрою.

Також дослідники припускають, що зв'язок рівня експресії деяких генів з афективними розладами передбачає створення нових лікарських засобів. Крім того, знаючи механізми дії існуючих засобів, їх можна точніше призначати пацієнтам залежно від відхилень в експресії тих чи інших генів.

Це не перша робота, в якій дослідники шукають способи детектувати депресію і біполярний розлад з аналізу крові. Раніше в Китаї вчені пропонували визначати ці розлади за вмістом білка BDNF у крові.