Фотографії худих жінок підвищили незадоволеність власним тілом

Британські психологи встановили, що перегляд фотографій худих жінок помітно збільшує незадоволеність власним тілом. Такий ефект спостерігається і у тих жінок з «нормальною» вагою, які спочатку були задоволені розмірами власного тіла, і тих, хто був ними не задоволений, пишуть вчені в.

Багато лікарів і психологів побоюються, що зображення занадто худих дівчат, які постійно зустрічаються в сучасних засобах масової інформації, призводять до незадоволеності власним тілом у жінок. Наслідком цього стають психологічні проблеми та можливі порушення харчової поведінки, зокрема анорексія, булімія та переїдання. За деякими даними (1, 2), своїм тілом (і в першу чергу його розмірами) незадоволені приблизно третина дівчаток-підлітків і дві третини дорослих жінок. Незважаючи на те, що багато вчених бачать прямий зв'язок між занадто великою кількістю зображень занадто худих дівчат в рекламі і розладами харчової поведінки, однозначної кореляції між переглядом фотографій інших людей і задоволеністю власним тілом до цього встановлено не було.

Британські психологи під керівництвом Хелен Баулд (Helen Bould) з Оксфордського університету вирішили підтвердити або спростувати цей зв'язок за допомогою повноцінного наукового дослідження. Все дослідження складалося з двох незалежних експериментів. У першому з них брали участь 90 жінок віком від 18 до 25 років з «нормальною» вагою (тобто з індексом маси тіла від 19 до 25 кілограм на квадратний метр), розділених на три групи.

Перед експериментом учасниць експерименту попросили оцінити наскільки худими вони себе вважає (за допомогою візуальної аналогової шкали від 0 до 10), а також наскільки вони задоволені розмірами свого тіла (також за шкалою від 0 до 10). Після цього кожній з випробовуваних показували у випадковому порядку зображення жінок різної худоби. Учасницям першої групи демонстрували фотографії жінок з «нормальною» вагою (їх індекс маси тіла становив від 22 до 23 кілограмів на квадратний метр), учасницям другої групи - ті ж фотографії, але злегка стислі відносно вертикальної осі, а учасницям третьої - ті ж фотографії, але, навпаки, злегка розтягнуті. Як такі стимули використовувалися фотографії 10 білих жінок у повний зріст віком від 18 до 25 років, обличчя на зображенні було розмите. Для збільшення концентрації уваги, учасниць експерименту просили запам'ятовувати зображення і повідомляти про збіги з фотографіями, які їм демонструвалися до цього.

Після закінчення експерименту дослідники просили подивитися на себе в дзеркало (повний зріст без верхнього одягу), після чого вимірювали вагу і зріст і залишали в кімнаті, запропонувавши шоколад. Наприкінці експерименту вчені повторювали питання, поставлені до демонстрації фотографій: наскільки худий вважає себе учасниця і наскільки вона задоволена розмірами свого тіла. Зміну задоволеності розмірами власного тіла вчені оцінювали за відповідями на запитання до і після експерименту, а також за кількістю з'їденого шоколаду та оцінкою фотографій інших жінок з «нормальною» вагою. Отримані результати вчені аналізували за допомогою рандомізуючої статистичної схеми, виключаючи випадкові викиди і вносячи можливі поправки на вік, індекс маси тіла і настрій учасниці (яке оцінювалося за допомогою спеціального опитувальника).

Другий експеримент повністю повторював перший, але в ньому брали участь тільки ті жінки, які спочатку були не задоволені розмірами власного тіла - всього 96 учасниць віком від 18 до 25 років. Оцінка задоволеності проводилася за допомогою тесту з опитувальника порушень харчової поведінки за шкалою від 1 до 6 і відповідала верхній чверті показників першої групи. За словами авторів дослідження, ці жінки перебувають у групі ризику з точки зору можливих порушень харчової поведінки.

Виявилося, що для учасниць першого експерименту демонстрація фотографій жінок з вагою вище середнього (тобто більше, ніж у самих учасниць) ніяк не впливає на задоволеність власною вагою. При цьому, у тієї групи випробовуваних, яким показували фотографії худих жінок і жінок з «нормальною» вагою, задоволеність розмірами власного тіла знизилася в середньому на 10 відсотків. У другому експерименті незадоволеність підвищилася тільки у тих учасниць, яким показували фотографії худих дівчат (задоволеність в середньому впала теж на 10 відсотків). Що цікаво, статистично достовірної кореляції між показаними фотографіями і рішенням з'їсти шоколад або відмовитися від нього вчені не виявили.

За словами авторів роботи, отримані ними результати підтверджують, що часта демонстрація фотографій жінок з вагою нижче середнього, наприклад, в засобах масової інформації може призвести до незадоволеності власним тілом навіть у жінок з «нормальною» вагою, а отже і викликати проблеми зі здоров'ям. Тому вчені радять рідше використовувати в рекламі фотографії занадто худих дівчат.

В одному з недавніх досліджень британські психологи виявили, що постійний вплив медіа - зовсім не обов'язкова вимога для формування ідеалу жіночої краси. Жителям віддалених африканських сіл вистачило всього 15 хвилин перегляду фотографій худих жінок, щоб змінити свої уявлення про ідеальне тіло. Правда, аналогічний ефект спостерігається і при перегляді фотографій повних моделей.