Іноземна мова перетворила людей на моральних прагматиків

Психологи з Італії та Великобританії наблизилися до розуміння того, як спілкування іноземною мовою впливає на моральні судження людей. Якщо людина знайомиться з неоднозначною ситуацією нерідною для себе мовою, вона приділятиме більше уваги наслідкам вчинків оточуючих, ніж їхнім намірам. Про це повідомляється в статті, опублікованій в журналі.

Недавні психологічні дослідження показали, що мова спілкування - рідна або іноземна - здатна істотно впливати на моральні судження людей. Це було встановлено на прикладі приватного випадку так званої проблеми вагонетки (т. зв. варіант «Товстун»): випробуваному пропонують уявити собі, що вагонетка котиться під укіс і загрожує задавити п'ять осіб, прив'язаних до рейок. Зупинити її можна, скинувши з моста на шляху перед вагонеткою ще одну людину, яка неминуче загине, але тим самим дозволить врятуватися іншим. Випробуваному пропонують питання: чи готовий він своєю рукою зіштовхнути цю людину з моста, щоб ціною одного життя врятувати відразу п'ять?

Зазвичай подібна пропозиція викликає у випробовуваних серйозні моральні переживання, і далеко не всі вони вирішуються на подібну жорстокість, в якій їм особисто - нехай і в уяві - доведеться брати участь. В експериментах з викладом умов проблеми мовою, хоч і зрозумілою випробовуваною, але не рідною для них, частка тих, хто був згоден підійти до питання з позиції утилітаризму (нехай краще загине один, ніж п'ятеро), зростала відразу на 30 відсотків.

Автори нової роботи припустили, що вся справа в відмінності сприйняття, з одного боку, мотивів вчинку, а з іншого - його наслідків. Щоб перевірити цю гіпотезу, вони поставили два експерименти, в яких випробовуваним пропонувалося оцінити уявні ситуації двох типів: в одній корисливі наміри людей призводили до сприятливих для навколишніх наслідків, в іншій, навпаки, вчинки, зроблені з благородних мотивів, призводили до сумних наслідків для інших. Половині випадковим чином відібраних учасників експерименту ці ситуації викладалися рідною мовою, а половині - іноземною. Таким чином, психологи мали можливість дізнатися, яким чином точне уявлення про мотиви того чи іншого вчинку впливає на його оцінку з моральної точки зору і яку роль при цьому відіграє мова сприйняття.

У першому експерименті брали участь понад сто добровольців - носіїв або італійської, або німецької мови. Їм належало оцінити ситуації, в яких погані наміри призводили до позитивного результату (наприклад, сімейна пара, бажаючи отримати високу допомогу від держави, всиновлювала дитину-інваліда і забезпечувала їй необхідний догляд). Під час експерименту з'ясувалося, що люди, які дізналися про таку неоднозначну ситуацію з тексту чужою мовою, схильні давати вищу моральну оцінку учасникам уявних подій, ніж ті, хто дізнався про них рідною мовою. Виявилося до того ж, що істотної різниці між оцінками носіїв італійської та німецької мов, коли вони оцінювали ситуацію, представлену англійською мовою, не було.

У другому експерименті взяли участь майже півтори сотні носіїв італійської мови, які навчалися на університетських курсах англійської. Їм запропонували оцінити уявні вчинки людей, які, рухомі кращими спонуканнями, мимоволі сприяли нещастю оточуючих (наприклад, одна людина, пошкодувавши бездомного, віддавала йому свою куртку, а через годину бездомного, запідозреного в крадіжці цієї куртки, жорстоко били). У цьому випадку виявилося, що знайомство з ситуацією іноземною мовою призводить до більш негативних оцінок уявних неоднозначних вчинків. Тобто люди дивляться на ситуацію більш утилітаристки, оцінюючи наслідки, а не наміри.

Таким чином, результати обох експериментів свідчать: при знайомстві з морально важкою ситуацією, сприйнятою іноземною мовою, люди більше концентруються на наслідках вчинків учасників подій, ніж на їх мотивах. При цьому автори нової роботи не можуть дати однозначне пояснення отриманим результатам. Одна з гіпотез свідчить, що, сприймаючи реальну ситуацію через посередництво іноземної мови, людина докладає значних раціональних зусиль, але менше пускає в хід інтуїцію, яка необхідна для оцінки мотивів чужого вчинку. Інша гіпотеза пропонує пояснення через когнітивне виснаження, при якому розуміння повідомлень іноземною мовою в принципі вимагає більше когнітивних зусиль, від чого страждає як раціональна, так і емоційна сторони сприйняття. У будь-якому випадку, автори роботи наполягають на проведенні нових досліджень по цій темі.

Говорячи про практичну важливість своєї роботи, автори нагадують, що в ситуації іншомовного спілкування сьогодні працюють багато міжнародних інститутів, наприклад ООН або Європейська рада. Під час обговорення низки актуальних питань, таких як імміграційні квоти, їхні члени стикаються з моральними суперечностями. Психологи попереджають, що в цих випадках іноземна мова може впливати на прийняті рішення.

Нещодавно нейрофізіологи з'ясували, що мовне середовище, яке оточує дитину в перші два роки життя, назавжди відкладає відбиток на її нервову систему. Навіть якщо в майбутньому він буде рости в іншому мовному середовищі, яке стане для нього рідним, а перша почута мова назавжди забуде, його мозок все одно буде сприймати почуту в перші два роки життя мову, як рідну, а друга мова - як іноземну.