Хворобу Альцгеймера на ранній стадії визначать за аналізом крові

Вчені знайшли спосіб діагностувати ранню стадію хвороби Альцгеймера з аналізу крові. Дослідники продемонстрували в статті в, що співвідношення фрагментів різних типів бета-амілоїда в плазмі крові корелює зі ступенем нейродегенерації і вираженості когнітивних порушень пацієнтів.

Патогенез хвороби Альцгеймера визначається поступовим накопиченням в мозку агрегатів бета-амілоїдного білка (A^), яке з часом призводить до деградації нервової тканини. Накопичення бета-амілоїда можна зареєструвати задовго до того, як у людини почне проявлятися основний симптом хвороби - когнітивні порушення і деменція.

Оскільки сучасні способи терапії можуть тільки загальмувати настання деменції, але не звернути її, людям, що входять до групи ризику (наприклад, з генетичною схильністю до розвитку захворювання) мало б сенс, починаючи з певного віку, проходити профілактичні обстеження. Однак простих і дешевих тестів для виявлення патологічних процесів у мозку в даний час немає. Найнадійніші способи діагностики накопичення амілоїдних бляшок на сьогоднішній день це позитронно-емісійна томографія мозку (ПЕТ) і аналіз спинно-мозкової рідини на наявність фрагментів бета-амілоїду.

Японські дослідники спільно з колегами з Австралії розробили тест, який дозволяє детектувати фрагменти бета-амілоїда в плазмі крові, і перевірили його на двох вибірках пацієнтів із захворюванням на різній стадії. Попередні спроби виявити в плазмі бета-амілоїд за допомогою стандартного методу ELISA були безуспішні, проте автори роботи використовували імунопреципітацію (осадження антитілами) з подальшою MALDI-TOF мас-спектрометрією для кількісного визначення співвідношення різних фрагментів амілоїдного білка. Виявилося, що ці співвідношення служать хорошими біомаркерами накопичення бета-амілоїда в мозку.

Умови діагностики вчені оптимізували на вибірці з 121 пацієнта відділення дослідження деменції Національного центру геріатрії та геронтології в Японії і вибірці учасників національного австралійського дослідження біомаркерів старіння (AIBL), куди увійшло 252 людини. Вік учасників становив від 60 до 90 років, вони ділилися на три групи - люди без когнітивних порушень, з помірними порушеннями, і з вираженими когнітивними порушеннями.

Накопичення амілоїдних бляшок у мозку у пацієнтів спочатку детектували за допомогою ПЕТ. Крім того, для австралійської вибірки були доступні дані з аналізу спинно-мозкової рідини. Співвідношення фрагментів двох різних форм амілоїдного білка в плазмі крові достовірно корелювало як з даними біохімічного аналізу, так і з даними ПЕТ. Таким чином, аналіз крові надійно відображав стан центральної нервової системи пацієнтів.

Тим не менш, автори зауважують, що перед масштабним введенням методу в клінічну практику потрібно виконати ще багато технічної роботи. Зокрема, метод потрібно перевірити на учасниках клінічних випробувань препаратів проти хвороби Альцгеймера, для того, щоб зрозуміти, чи змінюється концентрація біомаркерів в плазмі в ході терапії.

Раніше вчені пропонували використовувати для ранньої діагностики хвороби Альцгеймера лазерну офтальмоскопію, щоб виявляти скупчення бета-амілоїда в сітківці ока. А в експерименті на модельних мишах дослідники показали, що перші ознаки захворювання супроводжуються зміною хімічного складу сечі.