Протопланетний диск молодої зірки виявився подвійним

Група астрономів з Великобританії, Бразилії та Чилі вперше змогла проаналізувати внутрішню структуру протопланетного диска біля новоутворюваної зірки HD 100546, що знаходиться в сузір'ї Муха. Для неї раніше було підтверджено наявність як мінімум однієї протопланети. Виявилося, що газопиловий диск розділений на дві частини, внутрішня з яких постійно отримує «підживлення» у вигляді матерії зовнішньої частини. Дослідження опубліковано в журналі, коротко про нього повідомляє блог Королівського Астрономічного Товариства (Великобританія).

У новій роботі дослідникам вдалося з'ясувати, що протопланетний диск системи складається з двох частин, розділених щілиною товщиною в 10 астрономічних одиниць. За словами вчених, випромінювання, зареєстроване від внутрішньої частини виявилося точно таким же, як і у зірок, поблизу яких не відбувається активної аккреції та утворення планет. Разом з тим, існує непідтверджене припущення, що на відстані 10 астрономічних одиниць від світила знаходиться протопланета.

Астрономи зазначають, що внутрішній диск не може сам по собі існувати довше, ніж кілька років - його повинна повністю поглинути зірка. Автори припускають, що він отримує постійне підживлення матерією із зовнішнього диска. Переносником цієї матерії може виступати гіпотетична планета, розташована в щілині між ними.

Це друга планетарна система такого типу з відомих вчених. Раніше поблизу зірки HD 142527 сузір'я Вовка було виявлено аналогічну пару протопанетних дисків, між якими спостерігалося перенесення речовини, проте сама система була в десятки разів більшою за описану в новій роботі.

Вчені використовували для спостережень інтерферометр, встановлений на Дуже Великому Телескопі. Оскільки він складається з чотирьох незалежних 8,2-метрових оптичних телескопів, сумарна роздільна здатність отриманої системи виявляється порівнянною з роздільною здатністю одиничного телескопа з діаметром головного дзеркала в 150 метрів. Завдяки цьому для об'єкта на відстані 100 парсек (326 світлових років) можуть бути видні деталі розміром в 0,1 астрономічної одиниці - однієї десятої відстані від Землі до Сонця.