Телескоп «Хаббл» розглянув внутрішню кому комети Віртанена

Космічний телескоп «Хаббл» та інші наземні і космічні обсерваторії провели масштабну спостережну кампанію комети 46Р/Віртанена, що стала найяскравішою кометою 2018 року, під час її зближення із Землею. Дані спостережень дозволяють дізнатися більше про структуру внутрішньої коми комети і зрозуміти, як змінюється її склад під дією випромінювання Сонця, повідомляється в прес-релізі на сайті NASA.

Комета 46Р/Віртанена була відкрита в січні 1948 року американським астрономом Карлом Віртаненом. Вона короткоперіодична і здійснює один оборот навколо Сонця за 5,4 року. 12 грудня комета досягла перигелія, а 16 грудня пролетіла на найменшій відстані від Землі (11,6 мільйонів кілометрів) за весь час спостережень. Найближчим часом блиск 46Р/Віртанена коливатиметься в межах 4,1-4,9 зоряних величин, що робить її зручною метою для аматорських спостережень. Про те, де в даний час знаходиться ця комета, як її шукати на нічному небі і коли настане максимально зручний момент для спостережень ви можете дізнатися з випуску відеоблогу Astro Channel.

Зазвичай внутрішня частина коми комет недоступна для наземних спостережень, тому зближення 46Р/Віртанена з нашою планетою дає прекрасну можливість детально вивчити газопильову оболонку (кому), навколишню ядро комети, зокрема зрозуміти склад кометного ядра і хімічні процеси, що йдуть в комі під дією випромінювання Сонця. У спостережній кампанії брали участь космічний рентгенівський телескоп «Чандра», гамма-обсерваторія Swift, космічний телескоп «Хаббл», літаюча стратосферна інфрачервона обсерваторія SOFIA (Stratospheric Observatory for Infrared Astronomy) і різні наземні обсерваторії, в тому числі система, що радіотелотелу.

На знімку, зробленому камерою WFC3 (Wide Field Camera 3) телескопа «Хаббл» в оптичному діапазоні 13 грудня, коли комета перебувала на відстані 12 мільйонів кілометрів від Землі, ядро  комети видно в центрі дифузної коми, трохи асиметричну форму якої створює тиск сонячного випромінювання. Обсерваторія SOFIA провела спостереження за кометою 16 і 17 грудня, відстежуючи розподіл водяної пари в комі.

Раніше ми розповідали про те, як астрономи створили тривимірну карту поверхні комети Чурюмова-Герасименко і як телескоп «Хаббл» сфотографував найбільш далеку активну комету всередині Сонячної системи.