Стихійні лиха, які чекають Європу

Цього року атлантичні урагани сильно пошарпали узбережжя як Північної, так і Південної Америки. «Ірма», «Марія», «Катя», «Хосе» йшли один за одним. Але зазвичай всі атлантичні урагани до Європи не добираються. І ось це може змінитися.

Ураган «Офелія» дістався Британських островів і вчинив чимало руйнувань в Ірландії. Циклон призвів щонайменше до трьох смертей. Зазвичай атлантичні урагани, добираючись до західної Європи, втрачають всю свою силу. Останнім ураганом у Британії, був «Гордон» 2006 року, але дорогою він став звичайним штормом, а якоїсь шкоди змогла завдати крім «Офелії» лише «Деббі» 1961 року.

І тепер все це може змінитися, а урагани будуть доходити до Європи набагато частіше.

Урагани формуються в екваторіальній Атлантиці, де поверхня води досить тепла, щоб їх підтримувати. Зазвичай вони прямують до Північної Америки, але деякі відкланяються в бік Європи, там проходять над холодними водами, втрачають свою силу і, діставшись до суші, перетворюються на звичайний шторм.

Але у світі, де стає тепліше, все може статися по-іншому, каже Рейндерт Хаарсма з Королівського метеорологічного інституту Нідерландів.

Ми вже писали про те, що в Атлантиці можуть одночасно діяти кілька ураганів, і в 2013 році Хаарсма створив симуляцію траєкторій атлантичних ураганів за останнє десятиліття нашого століття. І ця симуляція показала, що при підвищенні температури води вони можуть просуватися набагато далі, а значить, Європу може чекати те ж, що і Флориду разом з Новим Орлеаном.

Подальші дослідження Хаарсма показали, що ситуація може ускладнитися ще більше, оскільки при подальшому розвитку існуючих кліматичних умов урагани, добираючись до Європи, можуть не тільки видихатися, але посилюватися, утворюючи «гібридні шторми», що поєднують в собі риси тропічного урагану і північних зимових буревіїв, і такі явища будуть вкрай сильними, використовуючи енергію відразу з двох джерел, не тільки від води, що випаровується з поверхні океану, але і від горизонтальної різниці в температурах між північною і південною частиною урагану. І недавня «Офелія» була якраз таким «гібридним штормом», що дозволило їй дійти до узбережжя Ірландії.

Поки головним джерелом майбутніх побоювань залишаються тільки симуляції і моделювання, так як статистика по ураганах в Європі поки дуже мала, тому при всій переконливості цей розвиток подій залишається в деякій мірі теоретичним. З іншого боку, вона дозволяє діяти на випередження, розробляючи методи взаємодії різних державних служб в умовах подібного стихійного лиха.