Острів Самар

Самар - один з островів східної частини Філіппінського архіпелагу відкритий іспанським мореплавцем Руї Лопесом де Віллалобос у 1543 році. Острів розділений на три провінції - Самар Північний Самар і Східний Самар. Столиця острова - місто Калбайог.

Самар лежить на південний схід від острова Лусон і відокремлений від нього протокою Сан Бернардіно. Від острова Лейте його відділяє вузька протока Сан Хуаніко. На сході Самар омивається Тихим океаном на півдні - затокою Лейте а на заході - морем Самар. Загальна площа острова - 13080 кв.км. на яких проживає близько 1 мільйона осіб. Велика частина жителів Самара належить до народності висайю вони займаються землеробством тваринництвом і рибальством.

До того як тут 1596 року з "явилися іспанські бакістадори, острів був відомий під багатьма назвами - Самал Ібабао Тандая. А назва Самар походить від слова «самад» що означає «розсічений» і якнайкраще характеризує ландшафт острова - порізаний численними річками і струмками. За часів іспанської колонізації Самар перебував у юрисдикції провінції Себу а 1735 року разом з островом Лейте входив до складу єдиної провінції.

Ландшафт острова в основному рівнинний утворений річковими відкладеннями що створює сприятливі умови для процвітання тропічної флори. Самар вважається одним з найважливіших екологічних регіонів світу оскільки тут збереглася первоздана природа з безліччю різних видів рослин і тварин у тому числі рідкісних і ендемічних. Саме тому тут реалізує свої проекти найбільша міжнародна природоохоронна організація - Всесвітній фонд дикої природи (WWF).

Сьогодні острів Самар приваблює до себе тисячі туристів своєю недоторканою природою з незвіданими гірськими вершинами печерами населеними екзотичними тваринами первозданними пляжами скаймленими кораловими рифами глибокими озерами і величними водоспадами.

У південній частині Самара розташувався національний парк Сохотон, який поріс дощовим лісом, в якому можна зустріти диких кабанів і макак. Загальна площа парку - 840 га. Частина парку являє собою численні струмки і струмочки, береги яких обрамлені мхом і чагарниками, - взявши напрокат човен, по цих нерукотворних каналах можна відправитися на пошук вапнякових печер. На території парку також розташований природний міст - величезна скеля у вигляді арки, що з'єднує береги річки Сохотон.

Іншою природною пам'яткою Самара є каскадні водоспади Пініпкан на річці Катубінг. Дорога до них не з простих - шлях від найближчого містечка займає близько 2 годин, під час яких доведеться дертися по скелях.

На півночі острова розташувалося містечко Бірі, відоме своїми химерними прибережними скелями, порізаними водами протоки Сан Бернардіно. Деякі місцеві жителі тренуються тут у спритності і зноровці, проте повторювати їхні подвиги непідготовленому туристу може бути небезпечно для життя. Під час відливу можна побродити по морському дну в компанії цапель і пособирати на пам'ять красиві черепашки.

Недалеко від Бірі розташована область Вікторія, поки мало порушена туристичним бізнесом і тому могутня похвалитися дійсно недоторканими пляжами. Звідси можна відправитися до грандіозних водоспадів Бангон, які є джерелом енергії для міста Калбайог.

Не менш цікаві й історичні пам'ятки Самара, наприклад, руїни церкви 15 століття в містечку Тарангнан або церква, побудована в 17 столітті в містечку Бейзі. У столиці острова місті Калбайог побудований Кафедральний Собор Святих Петра і Павла - один з найбільших у всій провінції. А в місцевому Археологічному Музеї можна познайомитися з багатою культурною спадщиною жителів Самара.

У місті Катбалоган знаходиться одна з найцікавіших визначних пам'яток острова - Обеліск, на якому зображені найважливіші події в історії Самара: прибуття першої єзуїтської місії в 1596 році, повстання Августина Суморойя в 1649 році, декрет королеви Ізабелли, який оголосив Самар самостійною провінцією в 1841 році, і сумно знаменита різанина при Баладжигі в 1901 році.

Нарешті, важливим об'єктом Самара є міст Сан Хуаніко - найдовший не тільки на Філіппінах, але і у всій Південно-Східній Азії. Його довжина - 2162 км.