Свидниця

Свидниця - місто польського Нижньосілезького воєводства, що спочатку належало Вроцлавському князівству. Власне містом Свідниця стала в 1250 році а вже до 1290-го розгорнула активну торгівлю володіючи розвиненим виробництвом. Настільки багате міське господарство оберігали потужні стіни гостинно передбачають шість пропускних воріт.

Бурхливий розвиток зробив Свідницю столицею Свідницько-Яворського незалежного герцогства якою вона перебувала практично століття. Про значущість герцогства в тодішній Європі свідчить власна монета, що мала там ходіння. Інше «надбання», яке прославило ці місця - вироблене тут пиво імпортувалося багатьма центрально-європейськими містами.

Кінець XIV століття застав Свідницю підконтрольною територією Священної Римської імперії яка делегувала управління містом своєму тодішньому васалу - Богемії. Дивно але залежне становище активізувало розвиток міста. Вже в 1471 році в Свидниці організовувалися масштабні ярмарки діяло близько трьохсот пивоварень сорок сім торгових гільдій. У 1526 році процвітаюче місто у складі всієї Сілезії опинилося під прямим управлінням Габсбургів.

Наступні століття були для Свідниці насичені трагічними подіями. Тридцятирічна війна втягла в гегемоністські домагання практично всю Європу пройшлася спустошливим смерчем і по сілезьких землях. Залишила недобру пам'ять і серія сілезьких воєн. Зокрема під час третьої з них - Семирічної - місто поперемінно «ощасливлювали» своїм непроханим відвідуванням війська Пруссії Австрії. Перемогла у збройній суперечці тих років Пруссія згодом поступилася спірним містом Німеччини.

Завершальною в лайливій історії Свідниці стала Друга світова війна. Однак місто перейшло Польщі ще довго споглядало військове оточення. Адже тут дислокувалося командування Радянського Західного напрямку - найбільшого в повоєнному світі військового угруповання. У свою сферу вона включала Україну Білорусь Східну Німеччину Чехословаччину і звичайно Польщу.

Головною пам'яткою Свідниці є, мабуть, Церква світу. На європейських теренах вона - найбільша сакральна дерев'яна будова, що має аналог тільки в польському ж місті Явір. Побудовані на честь довгоочікуваного завершення Тридцятирічної війни, вони відрізнялися нехарактерними для храмів особливостями, продиктованими релігійними протиріччями між імператором-католиком Фердинандом III Габсбургом, який дозволив будівництво храмів, і лютеранами-сілезцями, які намірялися ці храми звести.

Велична чумна колона, що нагадує про чорне лихо, знаходиться на початку Довгої (Длугої) вулиці Свідниці, що на чарує старовинним виглядом Ринкової площі. Далі екскурсійний шлях веде до готичного костелу, присвяченого свв. Станіславу і Вацлаву, який славиться найвищою вежею в Сілезії. Інтер'єр костелу відрізняється толерантністю стилів - готика тут чудово уживається з бароко.