Василівський монастир

Детальна інформація про пам'ятки. Опис, фотографії та карта з вказівкою найближчих значущих об'єктів.

Василівський монастир стоїть на Василівській вулиці на схід від Торгової площі. За легендою, підстава обителі пов'язана з ім'ям князя Володимира Червоне Сонечко, а також хрещенням жителів Володимиро-Суздальської землі. У 990 році на східній околиці Суздаля побудували дубову церкву, де суздальці приймали християнство.

Василевський монастир існував вже в 13 столітті, про це говорить запис княгині ростовської Марії про передані монастирю землі. Василівський монастир розташовувався на дорозі, яка йшла від Суздальського кремля в Нижній Новгород і Кідекшу, тому являв собою один з важливих форпостів міської фортеці. У 1237-1238 роках обитель була розграбована татаро-монголами, але була відновлена заново.

У суздальській писцевій книзі йдеться про те, що в 1628-1630 роках у монастиря була дерев'яна огорожа і п'ять чернечих келій. У 17 столітті він мав у володінні вотчини з селянами і ріллі, які оброблялися для потреб монастиря, а також здавалися внаєм.

У 1764 році в результаті секуляризаційної катерининської реформи у монастиря були вилучені його володіння на користь державної скарбниці. Суздальський Василівський монастир перевели в розряд заштатних, тобто він повинен був сам себе забезпечувати, існуючи на народні пожертви і за рахунок сусідніх з обителью земель, оброблюваних власними силами ченців.

У 1923 році радянська влада скасувала Василівський монастир, а в 1995 році почалося відродження обителі з благословення архієпископа Володимирського і Суздальського, Євлогія. В даний час при Василівському монастирі працює готель, в якому можна зупинитися, щоб розглянути міські пам'ятки.

Сучасний архітектурний ансамбль Василівського монастиря, побудований в камені в 17 столітті, складається з огорожі, собору Василія Великого і трапезної Стрітенської церкви.

Соборний храм був побудований в 1662-1669 роках на місці шатрової дерев'яної церкви. Храм - це кубоподібний об'єм, який завершений восьмигранником, увінчаним цибулинною головкою. Спочатку собор замислювався як триголовий, про це свідчить наявність підстав ще двох барабанів, які збереглися під покрівлею. Вузькі віконні прорізи, невеликі портали, скромний декор, - все це надає храму аскетичний і суворий вигляд. Декорування фасадів закомарами, які відтворюють коробові склепіння своїми обрисами, не відповідає двосторонній внутрішній конструкції будівлі.

У 19 столітті до Василівського собору прилаштували триярусну дзвіницю, прикрашену карнизами і пилястрами. З її вершини відкриваються неповторні міські панорами.

Стрітенська церква (12 століття) побудована в два яруси і має один розділ. На першому її поверсі перебували: хлібня, кухар, інші господарські приміщення, на другому поверсі знаходилися: трапезна палата і церква з вівтарем. У трапезній посередині було встановлено стовп, який підтримував склепіння. Стрітенська церква перекрита восьмискатною покрівлею, досить рідкісною для Суздаля, вінчає її цибулева головка. На прямокутні стіни першого поверху спираються три напівкружля вівтаря.

Василівський монастир оточує кам'яна огорожа з невисокими Святими воротами.

Сьогодні практично всі приміщення повернули чернечій громаді. Тільки одна двоповерхова будівля біля монастирської стіни належить службі комунального господарства.