Біль при сечовипусканні при сечокам'яній хворобі

Під сечокам'яною хворобою мається на увазі патологія, що супроводжується формуванням каменів як у нирках, так і в інших органах сечостатевих шляхів. Ця недуга вражає людей будь-якого віку, починаючи з немовлят і закінчуючи літніми громадянами. Тип сечового каменю визначається якраз таки віком пацієнта. У людей постарше спостерігаються переважно сечокислі камені, а ось у молоді найчастіше зустрічається пісок у нирках. При всьому при цьому в шістдесяти відсотках випадків каміння є змішаними. Що стосується причин, яким властиво провокувати розвиток сечокам'яної хвороби, то в їх список в саму першу чергу можна занести порушення обміну речовин, зокрема зміни хімічного, а також водно-сольового складу крові. Відразу ж відзначимо, що розвиток даної патології неможливий без наявності тих чи інших попереджувальних факторів. До числа таких факторів можна віднести як хронічні патології шлунково-кишкового тракту, так і остеопороз, регулярний недолік ультрафіолетових променів, спадкову схильність, недуги сечостатевої системи, остеомієліт, брак вітамінів групи Д тощо. Нерідко ця патологія виникає і внаслідок регулярного вживання в їжу продуктів харчування, яким властиво підвищувати кислотність сечі. Це стосується не тільки солоних, а й гострих, а також кислих страв. Що стосується ознак сечокам'яної хвороби, то в даному випадку в найперше слід вказати на больові відчуття в області попереку, які особливо сильно дають про себе знати в момент фізичних навантажень або при зміні положення тіла. Крім больових відчуттів у попереку хворий може скаржитися і на біль при сечовипусканні. Біль при сечовипусканні прийнято вважати сигналом наявності каменю в сечовику або сечовому міхурі. Крім болю під час сечовипускання може спостерігатися також переривання струменя сечі, незважаючи на те, що сечовий міхур до кінця випорожнитися не встиг. Це явище в медицині називають синдромом «закладання». Варто трохи змінити положення тіла, як процес сечовипускання тут же відновиться. Іншими явними ознаками сечокам'яної хвороби є помутніння сечі, набряклість, кров у сечі, підвищення температури тіла вище тридцяти восьми градусів, підвищення тиску. Які саме симптоми даної патології дадуть про себе знати у Вашому випадку, залежить безпосередньо від типу і розмірів каменю. Щоб виявити дану патологію, потрібно буде здати цілий ряд аналізів і пройти всі необхідні обстеження, а саме екскреторну урографію, ультразвукове дослідження (УЗД) нирок тощо. Якщо говорити про терапію цього патологічного стану, то вона ґрунтується на консервативних і оперативних методах лікування. Що стосується консервативної терапії, то вона передбачає дотримання спеціальної дієти і застосування цілого ряду фармацевтичних засобів. Якщо говорити про оперативну терапію, то в даному випадку найчастіше фахівці звертаються за допомогою до дистанційно-хвильової літотрипсії. У разі тривалої відсутності лікування сечокам'яної хвороби, вона може перерости в пієлонефрит, що в кінцевому підсумку може стати причиною повного видалення нирки.