Європа зобов'яже веб-сервіси пояснювати роботу алгоритмів і надавати дані дослідникам

Влада Євросоюзу після 16 годин переговорів погодила закон про цифрові послуги, що регулює діяльність великих інтернет-сервісів. Серед іншого він зобов'язує сервіси пояснювати користувачам роботу рекомендаційних алгоритмів і надавати дослідникам доступ до даних для оцінки роботи. У разі остаточного підписання закон набуде чинності з 2024 року.

Проект європейського закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) вперше представили в грудні 2020 року. Згодом Європарламент і Рада Європейського союзу вносили в нього свої пропозиції. Наприкінці квітня представники двох органів провели нове засідання, яке тривало 16 годин, але дозволило прийти до компромісу і узгодити основні пункти закону.

Закон поділяє компанії, що підпадають під нього, на чотири типи за їхньою значимістю: компанії-посередники (інтернет-провайдери, реєстратори доменних імен тощо); хостери; онлайн-платформи (соціальні мережі, магазини додатків, маркетплейси тощо); дуже великі онлайн-платформи і пошукові системи (від 10 відсотків ринку в ЄС або від 45 мільйонів активних користувачів в ЄС). Положення закону застосовуються залежно від значущості (розміру і впливу на суспільство) за принципом «більша значимість - більше обмежень».

Частина положень закону вже або працює в деяких сервісах, або регулюється частиною країн, у тому числі контроль за нелегальними товарами в онлайн-магазинах. Але в законі також є чимало нових норм, продиктованих розвитком технологій в останні роки. Наприклад, він зобов'язує онлайн-платформи пояснювати простою і зрозумілою мовою роботу алгоритмів рекомендацій та їх основні параметри. У користувачів повинна бути можливість використовувати сервіс з системою рекомендацій, не заснованою на створенні їх особистісного профілю.

Дослідники повинні мати доступ до ключових даних дуже великих сервісів, щоб оцінювати ризики, які створює сервіс. Раніше дослідники неодноразово скаржилися на те, що Facebook блокує їхні акаунти та інструменти, що використовуються для збору даних з науковою метою. Незадовго до узгодження закону журналісти розповідали про те, що найбільші IT-корпорації намагалися пролобіювати виключення цього пункту. Крім того, вони намагалися домогтися виключення або пом'якшення пункту про таргетовану рекламу. Фінальна версія закону забороняє рекламу, таргетовану на дітей або на ознаки людей, такі як національність, політичні погляди, сексуальна орієнтація тощо. Ще один пункт свідчить, що користувачі повинні отримати можливість опротестовувати рішення модераторів онлайн-сервісів.

У процесі фінального обговорення наприкінці квітня в закон додали ще один пункт, викликаний військовими діями в Україні. Очікується, що влада отримає право активувати якийсь механізм реагування на кризи, який дозволить відстежувати дію і вплив онлайн-платформ на ці кризи і вводити відповідні заходи.

У законі прописані різні покарання для компаній, у тому числі штрафи до шести відсотків від глобального обороту і навіть заборони роботи на території ЄС. На поточний момент Європарламент і Рада Європейського союзу досягли політичної угоди по всіх пунктах. Найближчим часом органи повинні підготувати фінальний текст і проголосувати за його прийняття, після чого він почне застосовуватися до компаній по всьому ЄС починаючи з 2024 року або через 15 місяців після прийняття, залежно від того, що настане пізніше.

Місяцем раніше влада ЄС погодила інший закон про регулювання цифрової сфери, спрямований в основному на регулювання найбільшим онлайн-платформ. Зокрема, він зобов'язує мобільні платформи, в тому числі iOS, дозволяти сторонні магазини додатків і самостійне встановлення додатків, а розробники месендежрів повинні забезпечувати сумісність з іншими аналогічними сервісами.