Гіпокамп немовлят, що збільшується, допоміг пов'язати розлад аутистичного спектру і проблеми зі сном

Американські вчені з'ясували, що немовлята з групи з високим ризиком розвитку розладу аутистичного спектру, яким надалі поставили діагноз, відчувають проблеми з засипанням, і це пов'язано з поступовим збільшенням обсягу гіпокампа в процесі розвитку. Такого взаємозв'язку не виявлено у дітей з групи низького ризику та групи високого ризику без подальшого діагнозу, пишуть вчені в.

Потреба уві сні з роками змінюється: якщо в дорослому віці людині вистачає близько семи годин сну, то в дитинстві сну має бути набагато більше. Немовлятам до року потрібно спати близько 14-15 годин на добу, хоча цей показник може змінюватися в процесі розвитку: до чотирьох місяців рекомендована тривалість сну становить близько 17 годин, а до року може скоротитися до 11-12.

Тривалий сон дуже важливий для розвитку дитини, тому проблеми зі сном можуть сигналізувати про нестабільний розвиток. Наприклад, скорочення тривалості сну часто спостерігається у дітей з розладом аутистичного спектру, але про підстави такого зв'язку (особливо, з точки зору розвитку головного мозку) відомо не так багато.

Кетрін Макдаффі (Katherine MacDuffie) з Вашингтонського університету та її колеги вирішили докладніше вивчити залежність між тривалістю сну в ранньому віці і діагностованим розладом аутистичного спектру, а також простежити за тим, чи регулюється цей зв'язок анатомічними відмінностями головного мозку. Для цього вони використовували МРТ-скани мозку 432 маленьких дітей, отримані в півроку, рік і два роки.

Всі учасники ставилися до трьох груп залежно від того, чи перебували вони в групі ризику (діагностований розлад у члена сім'ї), і того, чи діагностували у них розлад аутистичного спектру. Так, у 71 дитини з групи з високим ризиком було діагностовано розлад, у 234 діагнозу не було, а у решти 127 ризик був низький і розлад не було діагностовано.

Крім МРТ-сканів вчені також зібрали дані про те, чи відчувають немовлята проблеми з відходом до сну: для цього батьків попросили заповнити опитувальник про те, як багато їхні діти сплять, чи важко їм засипати, як часто вони прокидаються ночами, чи легко засипають назад. На підставі опитувань вчені виставляли бал від одного до семи - чим він вищий, тим більше проблем із засипанням відчувала дитина.

Отриманий в результаті опитування показник значимо корелював з тим, до якої групи ставилася дитина: діти, у яких було діагностовано розлад аутистичного спектру, довше не могли заснути, ніж діти з групи з високим ризиком, але без діагностованого розладу (p = 0,02) і діти з групи з низьким ризиком (p = 0,001).

Проаналізувавши МРТ-дані, вчені з'ясували, що проблеми із засипанням в дитинстві і ранньому дитинстві були пов'язані зі збільшенням обсягу гіпокампа, але тільки в групі дітей, у яких пізніше діагностували розлад аутистичного спектру (p = 0,006).

Гіпокамп відіграє дуже важливу роль у формуванні пам'яті та інших когнітивних функцій у ранньому віці, а експерименти на лабораторних тваринах показують, що порушення сну заважають його правильному розвитку. При цьому робити висновки про причинно-наслідковий зв'язок автори відмовляються: на їхню думку, порушення розвитку гіпокампа внаслідок поганого сну могли або зробити мозок вразливим перед розвитком аутизму, або бути присутнім спочатку і бути наслідком інших факторів - як нейробіологічних, так і генетичних.

Відновити сон шестимісячних немовлят (поза можливими симптомами розладу аутистичного спектру) може допомогти раннє введення прикорму: два роки тому вчені з'ясували, що немовлята, яких починають годувати пюре та іншою їжею на додаток до грудного молока раніше півроку, сплять довше і рідше прокидаються ночами.