Поварена сіль і космічні промені пофарбували поверхню Європи

Астрономи за допомогою космічного телескопа «Хаббл» підтвердили гіпотезу про те, що коричнево-жовте забарвлення низки ділянок на поверхні крижаного супутника Юпітера Європи забезпечує кухонна сіль - хлорид натрію, що зазнав впливу космічного випромінювання. Це дає ще один доказ на користь того, що на дні підповерхісного океану може існувати гідротермальна активність, а сам океан набагато більше схожий на земні океани, йдеться в статті опублікованій в журналі

Європа є шостим супутником Юпітера. Її поверхня покрита багатокілометровою товщею льоду (від 80 до 170 кілометрів), під якою, як передбачається, знаходиться солоний водний океан, існування яке забезпечується розігрівом надр супутника, викликаного приливною деформацією під дією тяжіння Юпітера. На дні океану може існувати гідротермальна активність, що робить Європу вкрай цікавим місцем у Сонячній системі з точки зору населеності.

У 1979 році міжпланетна станція «Вояджер-1» отримала перші знімки Європи, на яких були розрізняні численні смуги, що перехрещуються, і великі зони («веснушки») з темних порід, колір яких варіювався від жовтого до темно-коричневого. Детальні знімки цих утворень були зроблені зондом «Галілео», який також за допомогою спектрометра визначив, що поверхневий шар супутника складається, в основному, з водяного льоду, гідрату сірчаної кислоти і солей, таких як сульфат магнію, джерелом яких могли бути як викиди з-під поверхні супутника, так і процеси радіолізу.

У 2015 році планетологи провели серію лабораторних тестів і висунули гіпотезу, згідно з якою жовто-коричневе забарвлення низки ділянок на поверхні Європи виникло завдяки хлориду натрію, що зазнав впливу космічних частинок високих енергій.

Тепер ця версія отримала підтвердження завдяки спектрометру STIS (Space Telescope Imaging Spectrograph), встановленому на космічному телескопі «Хаббл».

Прилад виявив сильну поглинальну здатність поверхні Європи на довжині хвилі 450 нанометрів в геологічно молодих регіонах Тара і Поуіс, що вказує на наявність там хлориду натрію, опроміненого високоенергетичними електронами. Сама сіль могла бути в складі льоду, що піддався процесам стратифікації, або потрапити туди з підлідного океану. Незалежно від того, яка версія правильна, автори роботи вважають, що необхідно переглянути картину геохімічних процесів у надрах Європи. Зокрема, наявність хлориду натрію дає ще один доказ на користь того, що на дні підповерхісного океану існує гідротермальна активність.

Раніше ми розповідали про те, як астрономи запропонували шукати сліди життя на поверхні Європи, чим пояснюють можливу рівномірність її крижаного «панцира» і як телескоп «Хаббл» сфотографував гейзери Європи на тлі Юпітера.