Вчені виключили наявність пташиного посліду на картині Мунка «Крик»

Міжнародна група вчених провела аналіз білих плям на картині Едварда Мунка «Крик». З'ясувалося, що вони являють собою застиглі краплі воску, а не пташиний послід, як передбачалося раніше, йдеться в прес-релізі Антверпенського університету.

Мунк створив чотири варіанти своєї знаменитої картини в період з 1893 по 1910 рік. Одна з версій, написана пастеллю в 1895 році, була продана в 2012 році з аукціону Sotheby's майже за 120 мільйонів доларів, що робить її однією з найдорожчих картин. Однак найбільш відомий перший варіант «Крику», який зберігається в Норвезькій національній галереї. На поверхні цієї картини з часу її перебування в майстерні художника знаходяться кілька білих плям, походження яких досі не було відомо. Вчені припускали, що це пташині екскременти (Мунк любив виставляти свої роботи на відкритому повітрі) або просто краплі пролитої фарби, але точно встановити це не вдавалося.

Співробітники Антверпенського університету привезли в Осло установку для макрорентгенівської флуоресцентної спектроскопії (MA-XRF). Суть цього методу полягає в тому, що досліджуваний зразок опромінюють рентгенівським випромінюванням, це збуджує його атоми і вони випускають вторинне флуоресцентне світіння, яке реєструється приладом. При цьому спектр флуоресценції індивідуальний для кожного елемента, що дозволяє точно встановити хімічний склад кожної ділянки картини.

Сканування полотна виключило можливість того, що плями являють собою крейду або фарбу, проте встановити їх природу не змогло. Тоді було прийнято рішення взяти мікроскопічний зразок білої речовини з поверхні полотна і доставити його для вивчення в гамбурзький синхротронний центр PETRA III. Його співробітники провели рентгеноструктурний аналіз зразка, який дозволяє визначити мікроструктуру речовини по дифракційному розсіюванню рентгенівських променів на окремих атомах.

Фредерік Ванмеерт (Frederik Vanmeert), який проводив аналіз, дізнався в отриманому спектрі дифракції бджолиний віск, з яким він зустрічався раніше при аналізі інших картин. Порівняння з референсним зразком воску підтвердило його правоту. Виконаний «для очищення совісті» рентгеноструктурний аналіз зразка пташиного посліду дав зовсім інший дифракційний спектр. На думку дослідників, з найбільшою ймовірністю віск випадково капнув на картину зі свічки в майстерні Мунка.

Раніше метод XRF успішно застосували для виявлення прихованого зображення на картинах Дега, Рембрандта, Рубенса, Ван Гога та інших художників.