Шанс на життя: Марс і Земля мають схожі ґрунти

Марсіанський ґрунт віком 3,7 мільйона років дозволив дослідникам припустити, що на Червоній планеті все ще може існувати життя. Знімки, зроблені марсоходом «К'юріосіті» в кратері Гейла, демонструють ґрунтові профілі з поверхнею, що потріскалася. Схожі ґрунти є на Землі - Сухі долини в Антарктиді і чилійська пустеля Атакама.

Хімічний аналіз показав, що марсіанський ґрунт структурно нагадує земний ґрунт, який містить мікроби. Геолог Грегорі Реталлак з Орегонського університету вважає, що його дослідження підтверджує реальну можливість існування життя на Марсі не тільки в минулому, але і зараз.

Дане відкриття було зроблено на основі знімків і даних з камери марсохода «К'юріосіті». Це черговий доказ того, що на стародавньому Марсі могли жити мікроби. Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі Geology. Короткий зміст статті наводиться в газеті Daily Mail.

Реталлак самостійно вивчав мінеральні та хімічні дані, які публікували дослідники, які мають широкий доступ до місії «К'юріосіті».

Дослідник вказує на процеси, які часто зустрічаються на Землі - хімічне вивітрювання і накопичення глини в грунтах за рахунок мінералу олівіну. Але найбільше його зацікавило виснаження фосфору в грунтах, оскільки на Землі це пов'язано з активністю мікроорганізмів.

За його словами, стародавні ґрунти не є прямим доказом існування життя на Марсі, але вони вказують на більш теплий і важливий клімат цієї планети в минулому, який більш придатний для життя. Останні три мільярди років Марс має зовсім інший клімат.

Зараз «К'юріосіті» зайнятий вивченням верхніх і молодших шарів ґрунту в кратері, які, на думку Реталлака, менш придатні для життя. Вчений вважає, що потрібно вивчати більш стародавні і глинисті місцевості, але для цього будуть потрібні нові місії.

Такі особливості, як пориста структура марсіанського ґрунту і концентрації сульфату - є типовими для пустельних ґрунтів на Землі - притаманні стародавнім шарам марсіанського ґрунту і нехарактерні для його молодих шарів.

На думку Малкольма Волтера з Австралійського центру астробіології, який не брав участь у дослідженні, виявлення скам'янілих ґрунтів у кратері Гейла різко збільшує шанси на те, що Марс досі підтримує мікробне життя.

У своїй роботі Реталлак також посилається на Стівена Беннера, професора Інституту науки і технології Вестхеймера у Флориді, який вважає, що спочатку життя виникло на Червоній планеті, а не на багатій водними ресурсами Землі.