У селищі Річковий п'ять років тому дивним чином зникли четверо осіб. Троє з них безслідно.

Селище Річковий Опаринського району Кіровської області місцеві жителі все частіше і частіше називають проклятим. Тут розповідають історії про йєті, що живуть в лісах, а ще в цих лісах з лякаючою частотою пропадають люди.

28 жовтня 2013 року в лісі зник Анатолій Іванович Галкін. Чоловік працював дитячим лікарем у районній лікарні. Місцеві його поважали. Того дня Галкін разом з друзями вирушив на полювання. В дорозі чоловік виявив, що забув вдома рушницю і вирішив відправитися за нею на машині.

У дорозі він пробив колесо, поміняв його в автосервісі (в машині був знайдений чек) і повернувся назад. Чохол від зброї Анатолій залишив на сидінні машини. Але сам він до того місця, де його очікували друзі, так і не дійшов. Його так і не знайшли.

- Через майже півроку біля ставка знайшли його речі: чоботи, портсигар і запальничку. А ще, кажуть, що в чоботі була частина ноги, - розповідає місцева жителька Олена.

3 листопада 2013 року зі свого будинку пішли два малолітніх брата Сергій і Вова Кулакови. Імовірно хлопчики пішли в ліс, але загубилися і не змогли знайти дорогу. Їх також досі не знайшли ні живими ні мертвими.

А через всього два дні після зникнення дітей зник мисливець Геннадій Громов. Його останки знайшли майже рік потому. Вважається, що чоловік потонув у невеликій калюжі, але невідомо чи робили розтин тіла і яка офіційна причина його смерті.

- Мій вітчим пішов у ліс, недалеко від селища за березовими віниками, - розповідає місцева мешканка, Ольга. - Поруч із селищним звалищем знаходиться невелике водоймище. Раптом він побачив щось чорне в калюжі. Придивився, а це зниклий мисливець Громов! Мертвий! Він так злякався і побіг з криками до будинку.

Раніше Громов встиг взяти участь у пошуках зниклих хлопчиків. Він був настільки стривожений їхнім зникненням, що сам особисто зі своїм собакою обійшов два довколишні болоти.

Цікаво, що в селищі Громова вважали дивною людиною, він міг трохи перебрати зі спиртним і нести якусь маячню про свою померлу дружину.

- До нього часто приходила наяву померла дружина, - розповідає місцина мешканка Ольга. - Можливо він побачив її знову і пішов за нею у воду і потонув.

За позою померлого можна було припустити, що Геннадій Громов просто заснув у калюжі. Однак місцеві, та й багато хто займався пошуком дітей, не вважають цей випадок пересічним. Ходять чутки, що так як він активно займався пошуком дітей, може бути його вбили за те, що він знайшов або побачив те, що не повинен був. І ще незрозумілий факт. Тіло Громова було знайдено практично біля самого селища. Але чому його виявили тільки в травні?

Найрезонанснішим з цих трьох випадків стала зникнення дітей. Хлопчиків шукали довго і ретельно, навіть через півроку, коли навесні зійшов сніг. Сподівалися знайти хоча б їх останки, але все було марно. Також відразу залучили службову собаку, але вона чомусь відмовилася йти в ліс і кружляла поруч з будинком, де жили діти.

Про те, що діти пішли в ліс, розповіла їхня мама, вона побачила у вікно як хлопці йшли в бік лісу. Сім'я Кулакових жила наприкінці вулиці, їхній будинок практично впирався в лінію лісу. Але діти ніколи в глиб одні не ходили. А тут, початок листопада... Грибів і ягід давно вже немає. Навіщо вони пішли в ліс?

За 7 місяців пошуків дітей були проведені сотні допитів, прочесані практично дев'ять квадратних кілометрів лісу, оглянуті підвали, горища і покинуті будівлі не тільки селища Річкової, але і районного центру Опарино, але ніяких результатів не знайшли. Воду в місцевому ставку спускали в річку, на дні трупів не виявилося. Хлопчики зникли. Безслідно.

Одним з перших запідозрили вітчима хлопчиків, оскільки у чоловіка була серйозна судимість - 15 років за вбивство з особливою жорстокістю. Але місцеві жителі ніколи не чули в сім'ї Кулакових ніяких скандалів і криків, вітчим хлопчиків не був помічений п'яним.

Чоловік після того, як приїхав жити в селище Річковий, поводився тихо, працював, утримував свою велику сім'ю. У вільний час він допомагав хлопчикам з уроками, завжди цікавився їхнім навчанням. Та й мама зниклих дітей каже, що Олексій ніколи не кричав на дітей і жодного разу не підняв на них руку. Крім того, в цій версії знову ж таки відсутній головне - мотив. Також з'ясувалося, що в день коли зникли діти чоловік практично безвилазно сидів в інтернеті.

Потім стали ходити чутки, що дітей вбила мати хлопчиків і закопала їх у городі, мовляв тому собака не пішов у ліс, а кружляв біля будинку.

- Іноді мені здавалося, що весь світ проти мене. Сільські показували на мене пальцем, шепотіли, пліткували. Мою старшу дочку труїли в школі. Їй казали: «Твої мати і вітчим вбивці», - розповідає Марина Кулакова.

Мама Серьожі і Вови впевнена, що дітей хтось відвіз. За її версією, швидше за все це були цигани, які часто приїжджали у вихідні торгувати одягом. Одного разу вони навіть мало не збили сусідську дівчинку. Тільки циган в той день, та й взагалі на цьому тижні, ніхто в селищі не бачив.

За словами Марини її хлопчики були домашніми, скромними і слухняними дітьми і не могли втекти в місто (така версія теж спливала) або піти куди-небудь з незнайомцями.

Вова і Серьожа часто приходять Марині уві сні. Спочатку в видіннях вони скаржилися на жар і болі в животі. Зараз частіше мама уві сні згадує їхні спільні вечори: як діти збирали квіти, як вітали її з днем народження, як намагалися не хвилювати вагітну маму, як допомагали їй по господарству і говорили, що дуже люблять її.

Є ще підозрілі деталі у всій цій історії. Поруч з селищем Річковий є селище Північний, в якому знаходиться колонія, де покарання відбувають ув'язнені за дуже серйозними статтями, і поселення, де засуджені вільно переміщаються по селищу.

Варто зазначити, що і саме селище Річкової дивне одній деталлю - третя частина жителів колись перебували в місцях не настільки віддалених. Може бути хтось із них причетний до зникнення хлопчиків і двох дорослих, але це лише одна з версій, довести яку теж не змогли.

Ну і під кінець цього матеріалу трохи чистої містики. Незабаром після зникнення дітей журналісти порталу ProChepetsk.ru поспілкувалися з жителем Кірово-Чепецька, який стверджував, що знає, як склалася доля хлопчиків. Чоловік називав себе некромантом і стверджував, що своїми очима «бачив» як все було насправді в той фатальний день.

За словами «ясновидця», того дня невідомий чоловік посадив дітей у човен, проте погано закріпив його біля берега. Діти, вирішивши поплавати в човні самостійно, потонули. Чоловік знає, що малюки загинули через його недбалість, проте не зізнається в цьому. Некромант пропонував перевірити його слова, поспілкувавшись з іншими екстрасенсами.