Усвідомлені сновидіння: унікальна особливість малайського племені

Група дослідників і письменників у 30-50-ті роки XX століття виявила відокремлений народ сенои в гірській місцевості Малайзії. Сеної мають особливу систему роботи зі снами, яка вважається ключем для підтримки миру і спокою в суспільстві.

Через суперечливі повідомлення різних дослідників залишалося відкритим питання, в чому саме складається суть цієї системи, і чи дійсно суспільство сеної було мирним протягом всієї історії.

Однак вчені сходилися на думці, що сеної долають у снах багато своїх реальних проблем, вони емоційно зрілі і стримані люди, володіють великим самовладанням і не схильні до конфліктів.

У 1934 р. Кайлтон Стюарт (1902-1965 рр.) вперше зустрілася з сеної. Згідно Дж.Вільяму Домхоффу, автору багатьох книг на цю тему, вона прожила в їхній громаді два місяці, У 70-ті роки психолог Патриція Гарфілд також вивчала побут сіної, вона, як і Стюарт, повідомила про унікальне ставлення сеної до снів. Крім того, вона виявила, що в їхньому суспільстві не існує психічних захворювань і насильства, хоча в той час це вважали сміливою заявою.

Вона писала: "У народу сіноі не існує неврозів і психозів... Західним терапевтам в це важко повірити, проте досліджували, які провели довгий час серед сіної, підтверджують це. Сеної відрізняються дивовижною емоційною стабільністю ".

Згідно зі Стюарт і Гарфілд, кожного ранку сеної розмовляють зі своїми дітьми про те, що їм наснилося. Вони вчать дітей заводити друзів у снах і навіть намагатися потоваришувати з ворожими силами. Якщо це не виходить, то друзі уві сні допомагають їх перемогти. Методика сіноі також приділяє увагу польотам уві сні і усвідомленим сновидінням. Усвідомлене сновидіння - це коли людина розуміє, що вона перебуває уві сні.

Ще уві сні прийнято дарувати і отримувати сприятливі символи: картини, фігурки з дерева або пісні.

У 1985 р. Домхофф описав у своїй книзі «Містика сну» дослідження трьох антропологів, які спростували деякі висловлювання Стюарт і Гарфілд і запропонували своє цікаве пояснення снів у культурі сеної. Цими антропологами були Роберт Дентан, який закінчив Єльський університет, Джеффрі Бенджамін, який навчався в Кембриджі і викладає зараз у Національному сінгапурському університеті, і Клейтон Робарчек, який закінчив Каліфорнійський університет і викладає в Університеті м. Чіко штату Каліфорнія.

Вони кажуть, що насправді сеної не розмовляють з дітьми про сни вранці. Вони також не роблять подарунки у снах, як це зрозуміли Стюарт і Гарфілд. Однак сеної серйозно ставляться до друзів і супротивників, побачених у снах. Вони намагаються подружитися з ворогами. Ворог може висловити бажання стати другом, "назвавши своє ім'я і подарувавши пісню", пише Домхофф у книзі "Теорія сеної про сни: міф, науковий підхід і робота зі снами ".

Якщо людині наснилося, що у неї був конфлікт з кимось із членів громади, вона повинна помиритися з нею наяву. Він повинен підійти до цієї людини, розповісти, що сталося і запропонувати компенсацію, якщо він завдав образу уві сні.

Сеної вважають, що в тілі не тільки одна душа. Головна душа знаходиться всередині лоба, друга душа перебуває в зіниці і може покинути тіло під час сну і трансу. У снах діє саме ця душа.

Люди, які працюють зі снами, спираються на принципи, озвучені Стюарт і Гарфілд. Домхофф вважає, що ці принципи неправильно інтерпретують вірування сіної, але відзначає деяку практичну користь. Він пише: «Коли люди розповідають один одному про свої сни, це може принести користь, точно так само, як відкритий обмін будь-якими особистими переживаннями».

У 90-ті роки деякі терапевти розробили методику для пацієнтів, які страждають від повторюваних кошмарів. Вони повинні були представити нову, щасливу кінцівку в своїх снах і посилити її, постійно представляючи наяву, описавши її або навіть намалювавши.

У наші дні сеної заперечують існування у них методики роботи зі снами, викладеної Стюарт і Гарфілд. Всі антропологи сходяться на думці, що сеної дуже обережні і не схильні ділитися своїми секретами з іноземцями. Дехто вважає, що Стюарт і Гарфілд правильно описали їхню систему снів, але через конфлікт у регіоні сеної стали більш потайними і відокремленими.

В кінці наведемо цитату американського психіатра і дослідника снів Дж. Аллана Хобсона з Гарвардської медичної школи.

У роботі «Сплячий мозок» він пише: "Область дослідження снів оточена суперечками навіть після 30 років посилених наукових досліджень. Психологи і психіатри звинувачують один в одного або в занадто спрощеному підході, або в дуалістичних і містичних поглядах ".