Відтворити мамонта справа нелегка

Генетики всього світу вже давно стурбовані клонуванням доісторичних тварин Одні вчені сподіваються «оживити» мамонтів років через 20-30, інші кажуть, що мова йде про найближчу п'ятирічку. А треті вже майже реанімували вимерлу жабу, тільки ембріон виявився нежиттєздатний. Але це тільки початок. Наприкінці березня цього року дослідникам з австралійського Університету Нового Південного Уельсу вдалося відтворити геном рідкісного виду жаб, які вимерли на початку 80-х років минулого століття. Але, на жаль, клоновані ембріони виявилися нежиттєздатними. Настільки сумна доля, до речі, спіткала в 2009-му році і відтвореного піренейського гірського козла. Малюк помер лише через кілька хвилин після народження. Але вчені не опускають руки, плануючи відтворити тварин, які вимерли десятки тисяч років тому.

"З жабами це могло б вийти вже через два-три роки роботи, - вважає генетик канадського Університету Макмастера Хендрік Пойнар. А ось клонованих мамонтів світ міг би побачити тільки через 20-30 років ".Спеціаліст, втім, не виключає того, що друге народження мамонтів гряде вже зовсім скоро. У планах у вчених і клонування тасманського тигра, який зник у 30-х роках минулого століття, і вимерлої в XVII столітті птиці додо, нездатної літати.

Але спритні японці і зовсім збираються відтворити мамонта до 2017-го року. «Швидкі види» на цих тваринах є і у їхніх південнокорейських колег. Щоб це здійснити, потрібно лише одне - фрагмент тканини зниклого виду з добре збереженою ДНК. «Для клонування цілком підійде ДНК навіть віком у 200 тисяч років», - пояснює видання «.Полювання на мамонтів» захопило як вчених, так і звичайних «розкрадачів гробниць» цих ссавців. Причому настільки, що німецький журналіст Морітц Гатман вже б'є на сполох і навіть говорить про факти пролиття людської крові. Його стаття «Прокляття мамонта», опублікована в німецькому журналі Focus, розповідає про те, яким чином в Якутії - справжньому «рефрижераторі», що ховає велику кількість вимерлих тварин, - витягуються з вічної мерзлоти дорогоцінні викопні останки. Розкопки набувають характеру змагань, коли замість вдумливого аналізу ситуації кістки дістають швидко, хаотично, без будь-якого наукового підходу.