Суспільство
В. К. Вілюнас справедливо зазначає, що «багато з того, що в навчанні про емоції за традицією називають багатообіцяючим словом» теорія «, по суті являє собою швидше окремі фрагменти, що лише в сукупності наближаються до... ідеально вичерпної теорії» (1984, с. 6). Кожна з них випинає якийсь один аспект проблеми, тим самим розглядаючи лише приватний випадок виникнення емоції або якогось її компонента. Біда ще й у тому, що теорії, створені в різні історичні епохи, не володіють спадкоємністю. Та й чи може бути в принципі єдина теорія для хоча й пов'язаних один з одним, але все ж таких різних емоційних явищ, як емоційний тон відчуттів, емоції і почуття.