Пудозький р-н

Пудозький муніципальний район розташовується на південному сході республіки Карелія РФ уздовж східного узбережжя Онезького озера. Місто Пудож - його адміністративний центр. Складається з одне міського та семи сільських поселень, що налічують 73 населених пункти.

До останнього часу зв'язок із «зовнішнім» світом у зимовий час здійснювався єдиною автомобільною дорогою, яка йде в район з півночі а влітку підключалася теплохідна лінія по Онезькому озеру Петрозаводськ - Пудож. У 2000-2001 роках від міста Пудож були побудовані дороги на південь - у Вологодську область і на схід - в Архангельську. У 2002 році почала експлуатуватися сполучна ділянка автомобільної дороги між Пудозьким районом Карелії і Каргопольським районом Архангельської області.

Пудозький район є лісовим краєм зі спокійним рельєфом і невеликою кількістю річок і озер. Серед озер виділяється озеро Водлозеро яке пов'язує річку Ілекса, що йде в основному по Архангельській області, і одну з найбільших річок Карелії - Водлу проходить повністю по території району і впадає в Онезьке озеро. Ця водна система давно освоєна туристами люблячими водний спорт.

Люди заселяли Пудозький край з далекої давнини. Про це свідчить наскельний живопис (петрогліфи) східного берега Онезького озера, що розповідає про людей, які жили тут 4000-6000 років тому. Відомо що наприкінці I тисячоліття нашої ери тут жили 2 племені: лопарі (саами) і диво (на думку вчених є предком сучасних вепсів). На кордоні I і II тисячоліть сюди починають проникати слов'янські поселенці. Тут проходив водний шлях з новгородських земель по Онезькому озеру річці Водла в Заволоччі з виходом на річку Онега і Біле море. У XI - XIV століттях протягом усього шляху проходження новгородців з'являлися поселення росіян. Корінне фінно-угорське населення поступово почало розчинятися в масі російських переселенців.

XIV століття ознаменоване появою монастирів на цій території: Свято-Успенського Муромського а потім - Шальського. До наших днів зберігся і відроджується Свято-Успенський Муромський монастир. У 1478 році Пудозький край увійшов до складу Російської централізованої держави. У 1785 році Катерина II наказує частину територій Каргопольського і Витегорського повітів відокремити в окремий Пудозький поїзд. Землеробство і сплав лісу річками були основними заняттями місцевого населення. Було широко поширено старообрядництво. У повіті працювала земська пошта. У 1920-ті роки територію Пудозького повіту розділили між Пудозьким і Шальським районами. У 1927 році замість повітів були утворені адміністративні райони. Так з'явився Пудозький район.

Традиційно в Пудозькому районі проходять різноманітні свята: День міста Пудож свято Смоленської ікони Божої Матері в селі Кубівська Ільїн день на Водлозері і в селі Пяльма.