Різекне

Резекне - сьоме за величиною місто Латвії розташоване в мальовничій давній долині на берегах річки Резекне в східній частині країни. Місто знаходиться між двох найвищих Латвійських гір (Маконькалнс і Ліелайс Лієпукалнс) і двох найбільших озер країни (Разна і Лубанас) які з'єднує звивиста річка Резекне.

Згідно з твердженнями істориків горбиста місцевість у долині річки була обжита в далекому минулому. У хроніках місто вперше згадується в 1285 році як Розіттен. Починаючи з 1582 року місто входило до складу Польсько-Литовського князівства а в1772 році стало частиною Російської Імперії. Сильним поштовхом до розвитку міста стало будівництво залізниць у 19 столітті, що проходять через Резекне.

Друга світова війна звичайно ж не оминула місто стороною. Більшість будівель було зруйновано тому в повоєнні роки Резекне довелося відновлювати практично з нуля хоча деякі історичні забудови все ж збереглися до наших днів. Поступово місто ставало промисловим центром. Будувалися заводи дороги. Резекне перетворювався на залізничний і автомобільний транспортний вузол якісь ворота між Сходом і Заходом.

Сьогодні Резекне є культурним і освітнім центром Латгалії (східної Латвії). Це полінаціональне і багатомовне місто де спокійно співіснують представники різних національностей.

Резекненська замкова гора є однією з головних визначних пам'яток міста. З неї відкривається чудовий вид на центр міста т стару торгову частину Резекне. З 1712 року з'явився офіційно дозвіл, що дозволяє жителям прилеглих будинків використовувати каміння зі стін замку для власних будівельних потреб. У 2003 році недалеко від Замкової гори була встановлена модель Резекненського замку, зроблена викладачем 14-ї резекненської ремісничої середньої школи Едмундом Смансом. Однак копію замку можна побачити тільки в період туристичного сезону (квітень - жовтень), в інший час модель замку закрита від негоди дерев'яними щитами.

Перша церква на місці собору Серця Ісуса була побудована 1685 року. Через два століття церква згоріла від удару блискавки 1887 року. Через рік після події почалося будівництво нового кам'яного собору. Оздоблювальні роботи тривали до 1902 року, в 1904 році собор був освячений. Сьогодні кафедральний собор Серця Ісуса вважається одним з найбільших і найкрасивіших костелів у Латвії. При відвідуванні собору обов'язково варто звернути увагу на різні вівтарі, виконані з дерева.

Будівля, в якій розташувався Латгальський культурно-історичний музей, була побудована в другій половині 19 століття. З 1884 по 1932 рік у ньому була лікарня, а пізніше російська основна школа. З 1938 року в частині будівлі починає свою роботу музей, який до 1990 року називався Резекненським краєзнавчим музеєм. Під час другої світової війни музей не працював, а в будівлі розташовувався штаб. Частина експонатів були заховані в підвалах міської думи. А частина - на приватних складах. Музей знову почав свою роботу в 1960 році. У 1990 році його реорганізували в Латгальський культурно-історичний музей. У музеї ви зможете ознайомитися як з постійними експозиціями («Латгальська кераміка» і «Резекне протягом століть»), так і різними часовими виставками.

У 1886 році в Резекні була зведена перша лютеранська кірха, яка являла собою невелику одноповерхову будівлю, виконану з дерева. У 30-ті роки 20 століття, коли існуюча будівля повністю прийшла в непридатність, її знесли, і почали будувати новий храм. Нова кірха відкрила свої двері в 1938 році. Будівля була зроблена з червоної цегли в псевдоготичному стилі. Починаючи з 1949 року храм, за розпорядженням влади, закрили. Довгі роки в кірху розміщувався кінопрокат. Сьогодні в кірху проходять богослужіння і чудові концерти духовної музики. У такі дні її двері відкриті для всіх бажаючих.

Резекне - це місто з багатовіковою історією. Кожен хто тут зупиниться зможе насолодитися його полікультурною гостинністю. Це багатонаціональне місто. Тут проживають не тільки латиші але і поляки російські євреї білоруси українці. Резекне - це місто якому особливе чарівність надає взаємопроникнення сивої старовини і прогресивного сьогодні. Резекне - це серце Латгалії!