Хвороба Лайма у дітей

Хворобу Лайма прийнято вважати однією з найпоширеніших недуг у Сполучених Штатах Америки. Якщо вірити статистиці, то ця хвороба щорічно вражає більше дев'яноста п'яти відсотків громадян. Відразу ж зазначимо, що ця патологія є системною. Більш того, вона розвивається в кілька стадій. Ні для кого не секрет, що улюбленими місцями кліщів є чагарники, зарості, сади, а також висока трава. У всіх цих місцях нерідко граються і діти, так що факт інфікування цією недугою досить великої кількості дітей не дивує вже нікого. Інфікування бореліями відбувається в момент смоктання кліщем крові. Без участі кліщів даній недузі передаватися не властиво. Клінічна картина лаймської хвороби у дитини визначається етапом розвитку інфекції. Перший етап називають локалізованим. В даному випадку у дитини спостерігається мігруюча еритема, яка виникає через три - тридцять діб після укусу кліща. Крім цього у дитини спостерігається міалгія, підвищення температури тіла, загальне нездужання, артралгія та деякі інші ознаки. Другий етап отримав назву номінованої стадії і супроводжується численними мігруючими еритемами. Розміри множинних еритем менші. Вони з'являються не раніше ніж через три тижні після укусу. На цьому ж етапі у дітей нерідко розвивається і менінгіт. І, нарешті, третя стадія. Її називають хронічною. В даному випадку на обличчя артрит, при якому поразки піддаються два великих суглоби, найчастіше колінних. Артріт дає про себе знати тільки через кілька тижнів або місяців після гострого періоду. Ця ж стадія може викликати розвиток у дитини та енцефалопатії або енцефаліту. Відразу ж зазначимо, що трапляється це вкрай рідко. Виявити у дитини класичну форму хвороби Лайма не становить жодної праці. У всіх же інших випадках доводиться звертатися за допомогою до різних лабораторних методів діагностики. Одним з найточніших методів постановки правильного діагнозу прийнято вважати серологічний метод. Які методи терапії даної недуги у дітей? Якщо дитині вже більше восьми років і у неї спостерігається локалізована інфекція, тоді лікарі прописують, як правило, доксициклін. Проходячи курс терапії даним медикаментом, дуже важливо знизити до мінімуму тривалість перебування дитини на сонці. Пояснюється це тим, що даному медикаменту властиво провокувати виникнення висипу на тих ділянках тіла, які були схильні до інсоляції. Якщо ж дитина молодша восьми років, тоді доксициклін замінюють амоксициліном. Якщо у дитини відзначається алергія на пеніцилін, тоді лікарі призначають еритроміцин, азитроміцин або цефуроксим аксетил. Курс терапії триває в більшості випадків три тижні. У разі ж якщо у дитини відзначається множинна мігруюча еритема, що супроводжується ураженням центральної нервової системи, тоді фахівці рекомендують робити спинномозкову пункцію. Антибіотичні засоби можуть бути призначені як парентерально, так і внутрішньомишково або внутрішньовенно. І ще, позбавити дитину від даного патологічного стану найчастіше вдається менше ніж за місяць.