Ультима Туле виявилася схожа на гантель

Об'єкт Пояса Койпера 2014 MU₆₉ або Ультіма Туле, виявився схожим на гантелеобразне тіло, що складається з двох частин, з'єднаних перемичкою. До такого висновку прийшла команда місії, яка вивчила знімки автоматичної міжпланетної станції New Horizons, отримані менш ніж за добу до мінімального зближення з об'єктом. Проте версію про подвійну систему поки що не знято, повідомляють на сайті місії.

New Horizons - перший космічний апарат, що пролетів повз Плутон на близькій відстані. Завдяки зібраним за кілька днів даним астрономи дізналися, що на Плутоні є криовулкани, льодовики, гірські ланцюги і ознаки підповерхнісного океану, а також вперше побачили його супутники Харон, Нікту, Гідру і Кербер в деталях. На передачу накопиченої інформації пішло більше п'ятнадцяти місяців. Після прольоту в 2015 році керівництво місії вирішило в період з 2016 по 2021 рік дослідити пояс Койпера, розташований на відстані 30-55 астрономічних одиниць від Сонця і що містить тіла, що залишилися після формування Сонячної системи.

Основною метою для досліджень став об'єкт 2014 MU₆₉ або Ультіма Туле (Ultima Thule - назва була дана на честь міфічного острова на півночі Європи в давній і середньовічній літературі та картографії). Це транснептуновий об'єкт з поясу Койпера, що здійснює один оборот навколо Сонця за 295 років. Передбачається, що він може бути крижано-кам'яним тілом, а спостереження «Хаббла» показали, що колір поверхні може мати червонуватий відтінок.

Станція здійснила 140-секундний проліт повз 2014 MU₆₉ 1 січня 2019 року, 05:33 за Гринвічем, мінімальна відстань до об'єкта становила близько 3500 кілометрів. Перший сигнал від апарату прийшов на Землю о 15:29 за Гринвічем. Зібрані під час зближення дані повинні показати, зі скількох насправді тіл складається об'єкт, чи є у нього газова кома, розповісти про геологічні особливості, топографію і склад поверхні. Передача зібраних даних на Землю триватиме до осені 2020 року.

Попередні оцінки розміру об'єкта спочатку знаходилися в діапазоні від 20 до 40 кілометрів, проте в подальшому було визначено, що 2014 MU₆₉, швидше за все, є або тісною подвійною системою тіл, розміром близько 15-20 кілометрів в діаметрі, що обертаються навколо загального центру мас; або сильно витягнутим великим тілом, розміром близько тридцяти кілометрів у довжину. Зовсім недавно ці припущення отримали підтвердження, а 31 грудня 2018 року станція за допомогою бортової камери LORRI (Long Range Reconnaissance Imager) отримала ряд нових знімків 2014 MU6_9. Тепер об'єкт став схожий на сильно витягнуте тіло, розміром 32 на 16 кілометрів, що складається з двох частин, з'єднаних тонкою перемичкою. Версія, що об'єкт все ж є тісною подвійною системою, поки залишається робочою.

Крім уточнення форми і розмірів Ультіми Туле, команда змогла розгадати загадку відсутності у неї коливань яскравості. Виявилося, що характер обертання об'єкта схожий на обертання пропелера, а вісь обертання спрямована майже на зонд, що і передбачалося.

Детальніше про відкриття, зроблені апаратом New Horizons, читайте в нашому матеріалі та на спеціальній сторінці.